Справа № 139/411/25
22 вересня 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,
за участю: секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,
представника позивача Мельник Н.А.,
представника третьої особи Чуплакової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Муровані Курилівці цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Мурованокуриловецької селищної ради, Рівненський старостинський округ Мурованокуриловецької селищної ради, комісія з питань захисту прав дитини при Мурованокуриловецькій селищній раді, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 - є батьком ОСОБА_6 . 29 січня 2025 року до Служби у справах дітей надійшло повідомлення від фахівця соціальної роботи комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Мурованокуриловецької селищної ради» про те, що через відсутність неналежного догляду та умов проживання існує загроза життю та здоров'ю зазначених вище неповнолітніх та малолітніх дітей, оскільки мати не розуміє потреб дітей, не вміє їх виховувати, розвивати та доглядати за ними, не вміє планувати сімейний бюджет та раціонально використовувати кошти. Комунальним закладом «ЦНСП Мурованокуриловецької селищної ради» з 11 березня 2023 року по 11 березня 2024 року та з 18 березня по 20 вересня 2024 року і знову з 20 лютого 2025 року надавалася соціальна послуга - соціальний супровід сімей які перебувають у складних життєвих обставинах. ОСОБА_1 не усвідомлює наявність проблем, можливі ризики і загрози, не виконує план соціального супроводу, не реагує на зауваження та відмовляється співпрацювати з фахівцями центру. У зв'язку з цим виконавчим комітетом Мурованокуриловецької селищної ради, було прийнято рішення №72 про негайне відібрання дітей та надання висновку органу опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради про негайне відібрання малолітніх та неповнолітніх дітей і тимчасове їх влаштування до КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня».
Ухвалою суду від 10 червня 2025 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03 липня 2025 року. Вказаною ухвалою судом залучено для участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Службу у справах дітей Мурованокуриловецької селищної ради, Рівненський старостинський округ Мурованокуриловецької селищної ради та Комісію з питань захисту прав дитини при Мурованокуриловецькій селищній раді.
03 липня 2025 року судове засідання було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року у справі закрито підготовче провадження, а її призначено до судового розгляду по суті на 13 серпня 2025 року.
13 серпня 2025 року в судовому засіданні суд заслухав пояснення представника позивача, а також представника третьої особи - Рівненського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради. У цьому ж засіданні були допитані свідки, заслухано думку дітей та оголошено перерву.
Представник третьої особи - Комісії з питань захисту прав дитини при Мурованокуриловецькій селищній раді в судове засідання не з'явився, натомість подав заяву в якій просив дану справу розглянути без участі представника комісії. Позовні вимоги органу опіки та піклування підтримують, просять задовольнити (а.с.129).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином (а.с.148), відзиву на позов не подала. Про причину неявки суд не повідомила, із заявою про відкладення справи до суду не зверталася.
Відповідач ОСОБА_2 також повторно в судове засідання не з'явився, відзиву не подав, викликався своєчасно та належним чином. Згідно поштового повідомлення, яке повернулося на адресу суду «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.149-150).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ст. 128, ч.3 ст. 211, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважав можливим розглянути справу у відсутність відповідачів та представника третьої особи.
В судовому засіданні представник органу опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради - начальник служби у справах дітей Мурованокуриловецької селищної ради Мельник Н.А., позов підтримала за обставин у ньому викладених, просила його задоволити. Додатково суду пояснив, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, часто залишає дітей на довгий час самих, конфліктує з ними та виганяє з дому. Вона не розуміє потреб дітей, не вміє їх виховувати, розвивати та доглядати за ними. У дітей відсутній особистий простір. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сплять на одному ліжку, мати з донькою на іншому. У будинку не облаштоване місце для виконання домашнього завдання. У кухні, яка знаходиться в коридорі, палиться в печі, дверцята відпали, поплавилася розетка, що може призвести до пожежі. Крім того, у ОСОБА_1 недостатньо сформовані навички ведення домашнього господарства та догляду за дітьми, недотримуються правила пожежної безпеки, санітарно-гігієнічні норми в помешканні та порядок на подвір'ї, відсутній внутрішній або надвірний туалет, не обробляється присадибна ділянка. Батько доньки ОСОБА_10 - відповідач ОСОБА_2 , проживає окремо, матеріально та фінансово не допомагає, зловживає спиртними напоями. Батько ОСОБА_11 та ОСОБА_8 - ОСОБА_12 помер. Відносно ОСОБА_9 - відповідачка одинока мати. 28 травня 2025 року було здійснено виїзд відповідними службами по місцю проживання сім'ї ОСОБА_1 . Мати на той час була дома з дітьми, проте в будинку був безлад, відсутні продукти харчування, діти були в занедбаному стані. З цих підстав виконавчим комітетом прийнято рішення про негайне відібрання дітей. На даний час діти відібрані від батьків, спершу їх було влаштовано до Мурованокуриловецької ЦРЛ. Згодом через відсутність вільних місць у закладах для дітей, було отримано згоду прийомних батьків прийняти їх у свою сім'ю. При цьому, зазначила, що діти не виявили бажання залишатися з матір'ю, тому було вилучено трьох із них. Четвертого - Дениса спочатку залишили з матір'ю, однак пізніше він сам виявив бажання проживати з дідусем, до сім'ї якого й був влаштований. З червня 2025 року діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебувають у прийомній сім'ї ОСОБА_13 , їхній стан значно покращився. Вони і надалі не бажають повертатися до матері, а висловлюють бажання залишитися в прийомній сім'ї.
Представник Рівненського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Чуплакова Н.М., в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, суду пояснила, що відповідачі проживають у їх селі. Відповідачка ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_14 , 2009 року народження, ОСОБА_15 , 2010 року народження, ОСОБА_16 , 2015 року народження та дочкою ОСОБА_17 , 2023 року мешкає в будинку АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 фактично проживає у буд. АДРЕСА_2 . Протягом тривалого часу до неї від мешканців села надходило багато скарг щодо поведінки відповідачки. Зокрема: відповідачка систематично вживає алкогольні напої, сусіди неодноразово телефонували ввечері та вночі зі скаргами на її стан та поведінку. В будинку панує антисанітарія, житлове приміщення не утримується у належному стані, город не обробляється. Відповідачка жорстоко поводиться з дітьми - за словами сусідів, відбувалися побиття дітей, діти часто залишалися замкненими в будинку на тривалі строки (за свідченнями - 5-7 днів) та не мали доступу до їжі, декілька разів діти приходили до сусідів, щоб попросити горілку для матері. Після отримання грошової допомоги відповідачка купувала в більшості випадків спиртне для себе. Батько ОСОБА_18 безхарактерний, зловживає спиртними напоями, не працює та не проявляє ініціативи щодо дитини. Від нього не надходило звернень та допомоги. Вона та інші сусіди неодноразово намагались допомогти відповідачці, приносили речі, продукти, давали поради та пропонували звернутися за лікуванням від алкогольної залежності, організовували допомогу з ремонтом, тощо, проте позитивних змін не настало. Вважає, що на даний час існує реальна загроза життю та здоров'ю дітей, а також їхньому належному розвитку через невиконання матір'ю батьківських обов'язків, неналежні умови побуту, зловживання алкоголем та фізичне психологічне насильство. Діти були голодні та знаходилися в небезпечних умовах.
Свідок ОСОБА_19 - фахівець із соціальної роби комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Мурованокуриловецької селищної ради» суду показала, що з березня 2023 року здійснювала соціальний супровід сім'ї відповідачки. Вже тоді було встановлено, що відповідачка не вміє належним чином вести домашнє господарство, не дотримується порядку в будинку. З цією метою для сім'ї було розроблено індивідуальний план соціального супровіду. На початковому етапі відповідачка певною мірою прислухалася, однак згодом позитивна динаміка припинилася. Після розлучення з співмешканцем ОСОБА_2 ситуація у сім'ї погіршилася. Під час виїздів до місця проживання сім'ї неодноразово фіксувалося таке: діти перебували у брудному стані, сама відповідачка часто перебувала в стані алкогольного сп'яніння, у будинку панував безлад, їжа для дітей не була приготовлена, у більшості випадків старші діти самостійно готували собі їжу, відповідачка вживала алкогольні напої, залишала дітей без належного нагляду, залякувала дітей, а фахівців із соціальної роботи постійно обманювала. За результатами роботи може засвідчити, що відповідачка систематично не виконує батьківські обов'язки, зловживає алкоголем та створює для дітей умови, небезпечні для їхнього життя та розвитку.
Свідок ОСОБА_20 - директор комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Мурованокуриловецької селищної ради», суду пояснив, що одним із напрямів роботи їхньої установи є соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. З 2023 року їх відділення здійснювало соціальний супровід сім'ї ОСОБА_1 . Для сім'ї був розроблений індивідуальний план супровіду, однак відповідачка відмовлялася його виконувати, вважала непотрібним дотримуватися запропонованих рекомендацій. Вона веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, вводить в оману соціальних працівників та оточення. Попри неодноразову допомогу від людей (продуктами харчування та речами для дітей), належні умови для дітей не створені. Під час одного з відвідувань відповідачка не відчиняла двері, відомо про випадок коли вона сховалася з восьмимісячною дитиною у шафі та подушкою закрила рот дитині. У житловому приміщенні відсутні належні санітарно-побутові умови: немає туалету, вода доставляється привозною. На даний час поведінка відповідачки не змінилася, умови проживання залишаються небезпечними для життя та здоров'я дітей. Вважає, що мати не спроможня виконувати батьківські обов'язки та забезпечити дітям належний догляд.
Свідок ОСОБА_21 - дільничний офіцер Могилів-Подільського відділення поліції суду пояснив, що відповідачка ОСОБА_1 систематично не виконує вимоги статті 150 Сімейного кодексу України, а саме - щодо обов'язків батьків піклуватися про здоров'я дитини, її навчання, розвиток та догляд. Умови проживання дітей є незадовільними: антисанітарія, відсутній належний санвузол, потреби здійснюються під вікнами будинку. Відносно відповідачки неодноразово складалися адміністративні матеріали: протягом (2023-2024) років було складено 3-4 протоколи за ст. 184 КУпАП (невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей). Неодноразово проводилися профілактичні бесіди та виносилися офіційні попередження, надавався строк для усунення недоліків. 26.06.2024 року було зафіксовано факт домашнього насильства відносно дітей. Під час перевірок встановлено, що продукти харчування в будинку часто відсутні. Після втручання соціальних органів - відібрання дітей та влаштування їх у прийомну сім'ю, зі слів старшого сина було з'ясовано, що діти на даний час почуваються краще та задоволені теперішніми умовами проживання.
Свідок ОСОБА_13 , суду пояснив, що з 02 червня 2025 року у його сім'ї живуть та виховуються троє дітей відповідачки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Із розмови із старшими дітьми стало відомо, що мати систематично їх била, відправляла дітей купувати для неї алкогольні напої, висловлювала на їхню адресу погрози. Також хлопці розповідали, що мати телефонувала їм, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, і продовжувала висловлювати погрози. Діти розповідали, що мати казали їм: «вас заберуть на органи». Такі слова викликали у них страх. Діти висловлюють, що тепер вони щасливі, їм подобається проживати в його сім'ї, і вони не бажають повертатися до матері. На запитання суду пояснив, що з часу перебування дітей у його сім'ї, мати жодного разу їх не відвідувала, хоча точно знає де вони живуть. Він особисто намагався з нею поспілкуватися, але вона не виявила бажання.
Вислухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Так, встановленим фактам відповідають правовідносини, які витікають з прав та обов'язків батьків та дітей, що регулюються Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства», міжнародними правовими актами у сфері захисту прав дитини.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 СК України. Так, згідно п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Таким чином, випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток (Постанова ВС № 61-23391св18 від 27.12.2018).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі "Мамчур проти України", N 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою покладення на них відповідальності.
У даній справі, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 являється матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9, 11, 12, 13).
ОСОБА_2 - є батьком ОСОБА_6 (а.с.13).
ОСОБА_1 та діти проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а фактично проживає в АДРЕСА_4 .
Відповідно до наявного свідоцтва про смерть (а.с.31) батько ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Батько ОСОБА_5 - ОСОБА_4 згідно книги реєстрації актів про народження записаний за заявою матері на підставі ст. 135 СК України (а.с.32).
29 січня 2025 року на адресу селищної ради надійшло усне повідомлення фахівця соціальної роботи комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Мурованокуриловецької селищної ради» про невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 .
Цього ж числа начальником служби у справах дітей було проведено обстеження умов проживання по АДРЕСА_5 . Актом обстеження умов проживання від 29 січня 2025 року було встановлено, що житлове приміщення складається із двох кімнат, коридору та веранди, інші кімнати завалені речами. У одній кімнаті проживає мати і четверо дітей, троє дітей сплять на одному дивані, мати з дочкою на іншому. У дітей немає окремої кімнати, є стіл для виконання домашніх завдань та один телефон на трьох (а.с.14). За результатами бесіди ОСОБА_1 обіцяла переїхати до бабусі та виправити у будинку всі недоліки.
Згідно акту оцінки потреб сім'ї здійсненого КЗ «ЦНСП Мурованокуриловецької селищної ради» який було розпочато 30 січня 2025 року та завершено 03 лютого 2025 року (а.с.15-22) встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків із виховання та навчання дітей, зокрема, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, часто залишає дітей на довгий час самих, що створює небезпеку для їх життя, конфліктує з ними, виганяє з дому, вона не розуміє потреби дітей, не вміє їх виховувати, розвивати та доглядати за ними (у кімнаті в якій проживає сім'я житлова площа не відповідає нормам для проживання п'ятьох чоловік). У дітей відсутній особистий простір. ОСОБА_22 та ОСОБА_9 сплять на одному ліжку, мати з донькою на іншому. Необлаштоване місце для виконання домашнього завдання та гри (стіл маленький, діти не мають можливості одночасно виконувати домашнє завдання, відсутні стільці, полиці для книг, настільна лампа). З кухні, яка облаштована в коридорі, палиться в печі, дверцята якої відпали, та поплавилася розетка, що може призвести до пожежі. Сім'я частково забезпечена продуктами харчування, відсутні розвиваючі ігри, іграшки та дитячі книги, у кімнаті яка не опалюється потрібно зробити косметичний ремонт та провести генеральне прибирання. Батько ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , з родиною не проживає, матеріально та фінансово не допомагає. Складні життєві обставини негативно впливають на стан дітей, а мати через вживання спиртних напоїв не розуміє потреб дітей а не створює безпечні та належні умови для їх проживання та навчання.
У лютому 2025 року знову було здійснено обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 (а.с.27). На час обстеження ОСОБА_1 не було дома, проте за два тижні умови проживання сім'ї покращились, прибрано у кімнаті в якій був безлад, зроблено ремонт печі та кухні, придбано м'ясо для споживання.
04 лютого 2025 року начальником служби у справах дітей Наталією Мельник було видано наказ № 3 (а.с.26) яким у зв'язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов'язків поставлено на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, жителів с. Нишівці: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Із інформації директора комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Мурованокуриловецької селищної ради» № 01-01/131 від 17.03.2025 року (а.с.28) вбачається, що сім'ї ОСОБА_1 з 20 лютого 2025 року надається соціальна послуга - соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Зі слів старости Рівненського старостинського округу ОСОБА_23 зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, залишає дітей дома на довгий час самих без нагляду. Діти ОСОБА_1 (зі слів директора) часто без поважних причин не відвідують навчальний заклад. ОСОБА_23 не розуміє потреб дітей відповідно до їх віку, у неї відсутні знання та навички з виховання дітей, вона не вміє проявляти почуття будувати та підтримувати стосунки. ОСОБА_1 не усвідомлює наявність проблем, можливі ризики, загрози і не співпрацює з фахівцем із соціальної роботи.
Батько малолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , згідно довідки характеристики старости Рівненського старостинського округу від 02 червня 2025 року не має постійного місця проживання, проживає тимчасово по різних адресах (а.с.34), за час проживання в селі проявив себе з негативної сторони, не працює, зловживає спиртними напоями, не виконує батьківські обов'язки, не приймає участі у вихованні доньки, не реагує на повідомлення щодо перебування його доньки у небезпеці, має скарги від односельчан про бійки та сварки із співмешканкою.
За результатами проведення оцінки рівня безпеки від 28 травня 2025 року щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.36-40, 41-45, 46-50, 51-55) встановлено наявність факту безпосередньої загрози для життя та здоров'я неповнолітніх та малолітніх дітей, а саме: систематичне залишення дітей без догляду, невиконання матір'ю своїх обов'язків, відсутність продуктів для збалансованого харчування дітей, відсутність окремих спальних місць та сімейна атмосфера, яка негативно впливає на моральний стан дітей.
03 червня 2025 року комунальним закладом «Центр надання соціальних послуг Мурованокуриловецької селищної ради» було надано інформацію по сім'ї ОСОБА_1 (а.с.35). Встановлено, що основними чинниками, які спричинили складні життєві обставини є: ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання та навчання дітей, ведення аморального способу життя, зловживання спиртними напоями, часте залишення дітей на довгий час самих, конфлікти з дітьми. ОСОБА_1 не розуміє потреб дітей, не вміє їх виховувати, розвивати та доглядати за ними. Часто виганяє дітей з дому. У дітей відсутній особистий простір, необлаштоване місце для виконання дітьми домашнього завдання та гри. Діти сплять троє на одному ліжку.
Враховуючи акти проведення оцінки рівня безпеки дітей, 28 травня 2025 року відділом «Служби у справах дітей» Мурованокуриловецької селищної ради направлено клопотання селищному голові Галині Цибульській про винесення на розгляд засідання виконавчого комітету селищної ради питання про негайне відібрання дітей з сім'ї ОСОБА_1 та батька найменшої дитини ОСОБА_2 , жителів с. Нишівці Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.56).
29 травня 2025 року своїм рішенням №72 виконавчий комітет Мурованокуриловецької селищної ради вирішив, негайно відібрати неповнолітніх та малолітніх дітей у матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 та тимчасово влаштувати їх до КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня (а..с.57).
Згідно висновку органу опіки та піклування Мурованокуриловецької РДА № 72 від 29 травня 2025 року, в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є доцільним відібрання дітей без позбавлення батьківських прав у їх матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , відносно ОСОБА_6 . (а.с.58-60).
Із пояснень неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наданих у судовому засіданні, вбачається, що раніше вони проживали із матір'ю ОСОБА_1 , яка часто їх била, виганяла з дому, примушувала купувати для неї алкогольні напої. Часто вдома не було їжі, вони самі готували собі їсти, доглядали за сестрою. Коли їх забрали в сім'ю, вона декілька разів телефонувала, коли була п'яна, погрожувала, казала, що «їх заберуть на органи». Зараз вони живуть у сім'ї ОСОБА_24 , там їм добре і вони не хочуть повертатися до мами, тому що там погано і небезпечно.
Фотографіями з домоволодіння ОСОБА_1 стверджено факт неналежних умов проживання малолітніх та неповнолітніх дітей, порушення санітарно-гігієнічних норм проживання, залишення дітей самих (22:52 год - матері не було дома), відсутність продуктів харчування та моральна атмосфера у будинку, яка є вкрай негативною.
Крім того, відповіддю начальника СПД № 1 (а.с.87) також доводиться факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків. Зокрема, 03 лютого 2025 року, 18 березня 2025 року та 27 травня 2015 року щодо ОСОБА_1 було складено три протоколи за ст. 184 ч. 1 та ч. 2 КУпАП.
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).
Під час розгляду справи судом установлено, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт ухиляння матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню своїх дітей.
Аналізуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідачів свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, часткової байдужості до подальшої долі та життя своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, що можна кваліфікувати як свідомо обрану ними винну поведінку у формі бездіяльності.
Доказів наявності будь-яких поважних причин, які б унеможливлювали виконання ними свого батьківського обов'язку по відношенню до дітей матеріали справи не містять.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
З урахуванням наведеного, порівнюючи вагомість тих обставин, на які як на підставу для відібрання дітей посилається позивач, враховуючи особи і поведінку відповідачів, а також ураховуючи, що відібрання дітей від батьків може бути застосовано лише як крайня міра, коли без відібрання не можна усунути загрозу для життя та здоров'я дитини у інший спосіб, то при наданих доказах і при вставлених судом конкретних обставинах, суд дійшов висновку, про неможливість залишення дітей у батьків та необхідність їх відібрання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав.
Суд зазначає, що відібрання дитини без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом і відповідачі, відповідно до частини 3 статті 170 СК України, не позбавлені можливості повернути дітей. Відібрання дітей у батьків це санкція за невиконання батьківських обов'язків і ця санкція є більш м'якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом. Повернення дітей матері та батьку можливе лише за умови, якщо перестануть існувати всі обставини, які стали підставою для їх відібрання.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Згідно ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Крім того, відповідно до положень ст.ст. 180, 181 ч. 3, 183 ч. 1 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі, що визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Таким чином, у цій справі суд вважає за необхідне прийняти рішення про перерахування відповідачами аліментів на особистий рахунок кожного із дітей у відділенні Державного ощадного банку України.
Суд вважає за необхідне передати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на опікування органу опіки та піклування - виконавчому комітету Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області та зобов'язати вказаний орган відкрити особисті рахунки на зазначених дітей у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Визначаючи розмір аліментів, які мають стягуватися з відповідачів на користь їх дітей, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів, які мають стягуватися з матері та батька у яких відібрано дітей без позбавлення батьківських прав, та виду їх стягнення, в даному випадку, суд виходить із того, що вони ніде не працюють, проте є працездатними, а інших доказів, які б підтверджували обставини визначені в ст. 182 СК України та які мають враховуватися при визначенні розміру аліментів суду надано не було.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, має нормальний стан здоров'я, об'єктивну можливість сплачувати аліменти, а будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідач не надала, суд вважає, що є законні підстави для стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на період відібрання дітей, починаючи стягнення з 05 червня 2025 року.
З огляду на викладене, оскільки відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_6 , не надає своїй дитині необхідної матеріальної допомоги, хоча є працездатною особою, суд вважає необхідним стягнути з нього аліменти на утримання дитини, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини на період її відібрання.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Крім того, позивач у цій справі на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору за вимогу про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
В силу ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь держави, судовий збір по 605 гривень 60 копійок з кожного, від сплати якого позивач був звільнений.
Керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ст.ст. 7, 150, 155, 164, 170, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 8, 10, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Відібрати від матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , без позбавлення її батьківських прав неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відібрати від батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , без позбавлення його батьківських прав неповнолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На період відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері та батька найменшої дитини, передати їх на опікування органу опіки та піклування - виконавчому комітету Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 05 червня 2025 року на період відібрання дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 05 червня 2025 року на період відібрання дитини.
Зобов'язати орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області відкрити особисті рахунки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць з 05 червня 2025 по 05 липня 2025, допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір в розмірі по 605 гривень 60 копійок з кожного на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с-ще Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Третя особа-1: Служба у справах дітей Мурованокуриловецької селищної ради, адреса місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с-ще Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45.
Третя особа-2: ОСОБА_25 округ Мурованокуриловецької селищної ради, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, село Рівне, вул. Центральна, буд. 6.
Третя особа-3: Комісія з питань захисту прав дитини при Мурованокуриловецькій селищній раді, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с-ще Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45.
Повне рішення складено 29.09.2025.
Суддя: