Провадження № 11-кп/803/1752/25 Справа № 187/976/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року у кримінальному провадженні № 12018040340002108 щодо:
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою технічною освітою, працюючої в КУ "Петриківський територіальний центр соціальної допомоги" соціальним робітником, незаміжньої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яку звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності -
за участю:
секретаря ОСОБА_8
захисників ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_10
27 березня 2025 року постановою Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду, частково задоволено касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_11 , - адвоката ОСОБА_10 та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотивуючи прийняте рішення, судом касаційної інстанції з посиланням на п. 28 постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 02 грудня 2024 року, зауважено, що з особи звільненої від кримінальної відповідальності можуть бути стягнуті також і витрати понесені потерпілим у зв'язку з кримінальним провадженням, яке закінчилося звільненням від кримінальної відповідальності. А тому, враховуючи що потерпіла окремо від цивільного позову подала клопотання про розподіл процесуальних витрат, про що долучила квитанцію до прибуткового ордеру №1 про сплату 10 000 гривень на підставі договору про надання правової допомоги від 22 жовтня 2020 року, суду апеляційної інстанції під час нового розгляду необхідно вирішити питання щодо процесуальних витрат.
02 липня 2025 року кримінальне провадження №12018040340002108 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року у щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі протоколу повторного автоматизированного розподілу від 01 липня 2025 року, прийнято до провадження головуючої судді, - ОСОБА_2 у складі колегії суддів: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
За ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року було задоволено клопотання ОСОБА_5 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та кримінальне провадження № 12019040520000248, - закрито.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_11 процесуальні витрати в розмірі 10 000 грн.
Мотивуючи прийняте рішення місцевий суд зазначив, що оргнаом досудового розслідувнаня ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 1 ст. 125 КК України, подія якого мала місце 17.05.2019 року. Відповідно до вимог ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відносить до категорії кримінальних проступків, а тому з урахуванням того, що з моменту його вчинення минуло більше ніж два роки, суд першої інстанції прийшов до висновку, про необхідність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.
В апеляціях:
- захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах обвинуваченої просять оскаржувану ухвалу скасувати в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 процесуальних витрат.
В обгрунтування апеляційних вимог зазначають, що суд першої інстанції помилково вирішив питання про стягнення витрат на правову допомогу ОСОБА_11 в межах саме кримінального провадження, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 просила стягнути такі витрати в межах цивільного позову. Зазначають, що закриття кримінального провадження, у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності унеможливлює стягнення процесуальних витрат, оскільки такі питання повинні вирішуватися в межах цивільного судочинства.
ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_11 будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час апеляційного розгляду до суду не з'явились, про поважні причини неявки чи клопотань про особисту участь не подавали, захисник ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_10 вважали за можливе проводити судовий розгляд без участі їх підзахисних, за наведеного, керуючись положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України, з метою дотримання розумних строків, колегія суддів вважає за можливе проводити судовий розгляд без участі обвинуваченої та потерпілої.
Заслухавши представника ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних вимог та просила оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, представника потерпілої, яка також заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та зауважила, що процесуальні витрати підлягають стягненню, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду в частини звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цих підстав, не оспорюється, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Апеляційних доводи щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання щодо процесуальних витрат не є слушними, з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.
Колегія суддів зауважує на тому, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Також, слід наголосити на тому, що не слугує підставою відмови у вирішенні питання про розподіл процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження на підставі ч. 7 ст. 284 КПК України, як про це стверджує сторона захисту, оскільки презумпція невинуватості стосується лише кримінальної відповідальності особи і не поширюється на її цивільну відповідальність, оскільки не свідчить про визнання її винуватою у вчиненні злочину або поводження з нею як з особою, винуватою у вчиненні злочину.
Крім того, зміна статусу обвинуваченої особи на інший її статус в разі звільнення його від кримінальної відповідальності також не може бути перешкодою для стягнення витрат.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2024 року, у справі №№686/1699/20, зауважено на тому, що з особи звільненої від кримінальної відповідальності, можуть бути стягнуті також витрати понесі потерпілим у зв'язку з кримінальним провадженням, яке закінчилось звільненням від відповідальності, оскільки обвинувачена особа, у якої є можливість звільнення від кримінальної відповідальності, має прийняти усвідомлене рішення, чи скористатися таким правом, йому в порядку частин 2 та 3 ст. 285 КПК України має бути роз'яснена, крім іншого, можливість стягнення з нього процесуальних витрат.
З урахуванням зазначеної вище правової позиції суду касаційної інстанції, враховуючи, що ОСОБА_5 , під час судового розгляду в суді першої інстанції було чітко роз'яснено суть пред'явленого обвинувачення ії права та обов'язки та беззаперечну позицію щодо її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, колегія суддів виходить з наступного.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що після підготовчого судового засідання представником потерпілої, - адвокатом ОСОБА_10 було подано клопотання про розподіл процесуальних витрат (т. 2 а.с. 32-33), а саме витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень, в підтвердження чого було долучено договір про надання правової допомоги від 22 жовтня 2020 року та додаткову угоду до нього, якою встановлено гонорар адвоката ОСОБА_10 за представництво інтересів потерпілої ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12019040520000248, у розмірі десяти тисяч гривень (а.с.41).
Відповідно квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 22 жовтня 2020 року підтверджено факт сплати ОСОБА_11 на підставі договору про надання правової допомоги суми гонорару адвоката у розмірі десяти тисяч гривень (а.с. 42).
Матеріали справи підтверджено, що адвокат ОСОБА_10 представляла інтереси потерпілої ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12019040520000248, під час судового провадження в суді першої інстанції,що підтверджується журналами судових засідань за її участі та не заперечується учасниками процесу. Крім того, 23 червня 2021 року за вх.№3888/21 до Верхньодніпровського районного суду було також подано позовну заяву про відшкодування матеріальної та морально шкоди (т. 1 а.с. 69-73), де на останньому аркуші резолютивної частини позову вказано, що позов складено представником потерпілої, - адвокатом ОСОБА_10 .
Звертається увага також на те, що відповідно до п. 6.1 ч. 6 договору про надання правової допомоги строк дії останнього на момент судового розгляду так і вирішення питання щодо процесуальних витрат не закінчився.
Доводи захисників про те, що процесуальні витрати повинні бути вирішені в порядку цивільного судочинства є неприйнятними, оскільки такі витрати можуть бути стягнені з особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 124 КПК України, так як компенсація процесуальних витрат не порушує презумпцію невинуватості особи у вчиненні злочину. А тому, враховуючи, що ОСОБА_5 самостійно до суду першої інстанції подала клопотання про її звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків давності, беручи до уваги, що останній достеменно було роз'яснено суть пред'явленого обвинувачення її права та обов'язки, з огляду на позицію захисту, яка вочевидь розуміла, що таке закриття не є реабілітуючою обставиною, апеляційні доводи щодо неможливості стягнення таких витрат, у зв'язку зі звільнення ОСОБА_5 не є слушними.
За наведеного, оскаржуване рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_11 процесуальних витрат є законним та вмотивованим та таким, що узгоджується з релевантною судовою практикою Верховного суду України, зокрема постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2024 року, у справі №№686/1699/20.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, є достатньо обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційні скарги, слід залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року, - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року у кримінальному провадженні № 12018040340002108, ОСОБА_5 , яку звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,- залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4