29 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/8251/25 пров. № А/857/22763/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року (постановлену головуючим - суддею Зозуля Д.П. у м. Рівне) про відмову у відкритті провадження у справі № 460/8251/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, податкової вимоги,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018 №0146372/5002-1712, №0146373/5002-1712, №0146374/5002-1712, №0146375/5002-1712, №0146376/5002-1712, №0146377/5002-1712, від 01.09.2022 №0950287/2410-1712, №0950288/2410-1712, №0950289/2410-1712, №0950290/2410-1712, №0950291/2410-1712, №0950293/2410-1712 та податкової вимоги від 26.09.2019 №3535-53.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №460/8251/25 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018 №0146372/5002-1712, №0146373/5002-1712, №0146374/5002-1712, №0146375/5002-1712, №0146376/5002-1712, №0146377/5002-1712 з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що спір щодо правомірності винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018 №0146372/5002-1712, №0146373/5002-1712, №0146374/5002-1712, №0146375/5002-1712, №0146376/5002-1712, №0146377/5002-1712 вирішено судом і відповідне судове рішення у справі № 460/3245/18 набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивачка, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що у справі № 460/8251/25 та у справі № 460/3245/18 спір не з тих самих підстав.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що були відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 Кас України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.
Така підстава для відмови у відкритті провадження у справі як існування рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі (закрити провадження, якщо воно вже відкрито).
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 20 березня 2024 по справі № 320/225/23 та від 08 травня 2024 у справі № 420/28651/23.
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивачка просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0146372/5002-1712, №0146373/5002-1712, №0146374/5002-1712, №0146375/5002-1712, №0146376/5002-1712, №0146377/5002-1712, від 01.09.2022 №0950287/2410-1712, №0950288/2410-1712, №0950289/2410-1712, №0950290/2410-1712, №0950291/2410-1712, №0950293/2410-1712 та податкової вимоги від 26.09.2019 №3535-53.
Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір щодо правомірності винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018 №0146372/5002-1712, №0146373/5002-1712, №0146374/5002-1712, №0146375/5002-1712, №0146376/5002-1712, №0146377/5002-1712 вирішено судом і відповідне судове рішення у справі № 460/3245/18 набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.
Однак, колегія суддів з таким висновок суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.
Так, підставою позову у справі № 460/8251/25 є обставини, що встановлені 20.05.2024 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 460/8336/23.
20.05.2025 апеляційним суд у справі № 460/8336/23 відмовив Головному управлінню ДПС у Рівненській області у стягненні податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, який виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 28.03.2018 № 0146372/5002-1712, № 0146373/5002-1712, № 0146374/5002-1712, № 0146375/5002-1712, № 0146376/5002-1712, № 0146377/5002-1712, від 01.09.2022 № 0950287/2410-1712, № 0950288/2410-1712, № 0950289/2410-1712, № 0950290/2410-1712, № 0950291/2410-1712, № 0950293/2410-1712.
Відтак, дані обставини, що виникли 20.05.2024, не могли бути підставами адміністративного позову ОСОБА_1 у справі № 460/3245/18, у якій рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 було відмовлено в позові ОСОБА_1 , а саме у скасуванні податкових повідомлень - рішень від 28.03.2018 № 0146372/5002-1712, № 0146373/5002-1712, № 0146374/5002-1712, № 0146375/5002-1712, № 0146376/5002-1712, № 0146377/5002-1712. Оскільки, на момент постановлення рішення у справі № 460/3245/18 не існувало постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 460/8336/23.
Разом з цим, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що обставини, встановлені під час розгляду справи № 460/8336/23 можуть слугувати підставою для звільнення від доказування з урахуванням ч. 4 ст.78 КАС України, а не бути підставою для відмови у відкритті провадження.
Враховуючи зазначене вище, колегії суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі є помилковим.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/8251/25 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула