про відмову у відкритті апеляційного провадження
29 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4462/25 пров. № А/857/35713/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шавеля Р. М.
суддів -Довгої О. І.
Шинкар Т. І.
перевіривши апеляційну скаргу Української військово-медичної академії на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 380/4462/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Української військово-медичної академії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу Української військово-медичної академії залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків, встановлених ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України; надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 09 вересня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підвереджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання ухвали суду Українською військово-медичною академією скеровано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що пропуск строку зумовлений введенням воєнного стану, задіянням Української військово-медичної академії до заходів та засобів по стримуванню агресії російської федерації та захисту територіальної цілісності держави.
Вирішуючи подану заяву, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Однак, зазначені апелянтом обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду з огляду на наступне.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
У той же час, жодних доказів на поважність причин, які є об'єктивно непереборними, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного, в межах передбаченого Кодексом строку звернення до суду, відповідачем не представлено.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) 22 липня 2025 року; копію вказаного рішення Українська військово-медична академія отримала через підсистему "Електронний суд" 22 липня 2025 року о 19:43 год., що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа.
01 вересня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Українська військово-медична академія подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження відповідача про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Згідно правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Зазначені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій, і такі підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Також апеляційний суд враховує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 22 липня 2025 року (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 01 вересня 2025 року (дата подання апеляційної скарги) Українська військово-медична академія не зазначила. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку Українська військово-медична академія не надала.
При цьому апеляційний суд враховує, що Українська військово-медична академія є військовим навчальним закладом, який знаходиться у місті Києві, яке не належить до зони бойових дій.
Отже, покликання відповідача на задіяння Української військово-медичної академії до заходів та засобів по стримуванню агресії російської федерації не свідчить про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не підтверджені документально, не є об'єктивними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Оцінюючи в сукупності наведене, апеляційну скаргу подано з порушенням встановлених строків на апеляційне оскарження, вказані причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, а подану заявою - обґрунтованою.
Таким чином, апелянтом не виконано вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, зокрема, не наведено поважних причин значного пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому в задоволенні заяви Української військово-медичної академії про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити та як наслідок відмовити апелянту у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними наведені Українською військово-медичною академією причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 380/4462/25 та залишити заяву про поновлення цього строку без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Української військово-медичної академії на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 380/4462/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Української військово-медичної академії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. М. Шавель
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар