29 вересня 2025 рокуСправа № 380/15172/24 пров. № А/857/8675/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (суддя Гулкевич І.З., м.Львів), -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нарахуванні пенсії в розмірі менше встановленого мінімуму та нездійсненні необхідних заходів для належного розрахунку пенсії позивача, за період з дати поновлення виплати пенсії 07.10.2009 по теперішній час, відповідно до статей 8, 10, 43, та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), в тому числі стосовно неотримання від Територіального центру комплектування довідки про розмір грошового забезпечення, необхідної для перерахунку пенсії позивача, на момент її фактичної виплати, відповідно до постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова №45, Порядок №45 відповідно), з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704);
визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, стосовно не виплати пенсії позивача на його особистий банківський рахунок, наявний в пенсійній справі позивача;
зобов'язати ГУПФ здійснити необхідні заходи для належного розрахунку пенсії позивача, за період з дати поновлення виплати пенсії 07.10.2009 по теперішній час, відповідно до статей 8, 10, 43, та 63 Закону № 2262-ХІІ, в тому числі отримати від ТЦК довідку про розмір грошового забезпечення, необхідну для перерахунку пенсії позивача, на момент її фактичної виплати відповідно до Постанови № 988, за формою, передбаченою Постановою № 45, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених Постановою № 704, та провести перерахунок та виплату пенсії позивача за період з дати поновлення виплати пенсії 07.10.2009 по теперішній час, в розміру не менше встановленого мінімума, з врахуванням індексації на момент фактичної виплати, за винятком сплачених сум та з врахуванням компенсації втрати частини доходів та виплатити всі недополучені суми пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, наявний в пенсійній справі позивача.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ стосовно невиплати щомісячної пенсії ОСОБА_1 на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк». Зобов'язано ГУПФ здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк». В решті заявлених вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржили сторони, кожен у відповідній частині, які із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять:
відповідач: скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов у задоволенні позову відмовити повністю;
позивач, крім заявлених вище позовних вимог: «визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 - Державної установи «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області, стосовно ненадання Відповідачу 1- Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Луганській області та позивачу актуальної на фактичної виплати пенсії, довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до Постанови № 988 за формою, передбаченою Постановою № 45, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених Постановою № 704. Зобов'язати Відповідача 2 - «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» скласти та направити до Головного управлінням Пенсійного Фонду України в Луганській області та позивачу актуальну, на момент виконання цього рішення, довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на момент виконання цього рішення, на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до Постанови № 988 за формою, передбаченою Постановою № 45, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених Постановою № 704»
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що особа, яка звертається до Пенсійного органу і заявою про поновлення пенсії повинна пред'явити чинні паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. Оскільки перелічені документи не представлені, ГУПФ позбавлено можливості здійснити виплату пенсії.
Позивач в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що йому поновлено виплату пенсії у розмірі на дату її припинення 1997 року 326 грн, що значно менше встановлених Законом мінімальних стандартів та без витребування та врахування відповідачем оновлених довідок про розмір грошового забезпечення. Також станом на день подання цього позову, позивач не має можливості отримати пенсію з 07.10.2009 в розмірі нарахованому на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон може здійснюватися шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
В частині відмови у задоволенні позову, цей суд вказав про необхідність позивача звернутися до територіального центру комплектування із звернення за отриманням довідки.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач перебуває на обліку в ГУПФ як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ по лінії Міноборони з 07.10.2009.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/7800/20 від 20 листопада 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ щодо належного вирішення заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за вислугу років.
Зобов'язано ГУПФ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 07.10.2009.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (далі - Рішення суду).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ГУПФ задоволено частково, Рішення суду - змінено, та абзац третій резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:
Зобов'язано ГУПФ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 30.05.2018.
Адміністративний позов в частині зобов'язання ГУПФ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ за період з 07.10.2009 по 29.05.2018 - залишено без розгляду.
В решті рішення залишено без змін (далі - Постанова суду).
Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано Постанову суду в частині зміни абзацу третього резолютивної частини Рішення суду та залишення адміністративного позову в частині зобов'язання ГУПФ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ за період з 07.10.2009 по 29.05.2018 - без розгляду.
Змінено абзац третій резолютивної частини Рішення суду, виклавши його в наступній редакції:
«Зобов'язати ГУПФ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 07.10.2009, з компенсацією втрати частини доходів.»
В іншій частині Рішення суду та Постанову суду залишено без змін.
30.10.2023 представник позивача відправив запит до відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення.
Листом від 14.11.2023 ЛОТЦК повідомив, що від ГУПФ запит щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 не надходив. У разі надходження відповідного запиту довідка буде оформлена та скерована до головного управління.
14.03.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання Рішення суду з урахуванням змін внесеними gостановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року.
Листом від 12.04.2024 №10454-8429/М-52/8-1300/24 відповідач повідомив, що поновлено з 07.10.2009 виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, з компенсацією втрати частини доходів. Доплата з 07.10.2009 по 31.04.2024 становить 57039,35 грн, та компенсація втрати частини доходів, виплата яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, після виділення їх на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів з Державного бюджету України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами першою та другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ якого, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ по лінії Міноборони з 07.10.2009.
З 07.10.2009 ГУПФ було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого останній звернувся до суду та постановою Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №380/7800/20 зобов'язано ГУПФ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 07.10.2009, з компенсацією втрати частини доходів.
В подальшому, з листа ГУПФ від 12.04.2024 та долученого до нього розрахунку пенсії на виконання рішення суду, позивачем було встановлено, що поновлення пенсії з 07.10.2009 здійснено виходячи із розміру 326,30 грн з грошового забезпечення станом на момент припинення виплати пенсії.
Однак, на думку позивача, ГУПФ мало здійснити поновлення пенсії позивача та її перерахунок відповідно до актуальної довідки про розмір грошового забезпечення на момент поновлення, у зв'язку із чим здійснити заходи з метою отримання від ЛОТЦК відповідної довідки.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, у пенсійного органу виникає обов'язок щодо підготовки списків та подання їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії після повідомлення останнього державним органом про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Враховуючи відсутність відповідних повідомлень державного органу про наявність підстав для проведення перерахунку пенсії, протилежного позивачем не доведено, про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу щодо не отримання довідки про розмір грошового забезпечення від ОТЦК.
Поміж тим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позовні вимоги скаржника стосуються видачі довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до Постанови №988, в той час, як вказаною постановою врегульовано збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим.
При цьому, як видно з протоколів за пенсійною справою, позивач отримує пенсію за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ по лінії Міноборони.
Щодо вимоги про зобов'язання здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, то слід вказати, що в постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №280/6637/22, зазначено, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1; далі - Порядок №22-1) допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку № 22-1, яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (зі змінами).
Втім, жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, в межах чинного законодавства, є можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Тому роз'яснення відповідача про необхідність особистого прибуття позивачем для отримання поновлених до виплати сум коштів не відповідає вимогам нормативно-правових актів та висновкам Верховного Суду. У заяві від 08.11.2023 представник позивача повідомив відповідачу номер банківського рахунку ОСОБА_1 , та реквізити. Отже, відповідач мав обов'язок перераховувати на нього призначену на виконання вказаного вище Рішення суду пенсію позивачки. Докази виплати позивачу пенсії відсутні.
Порушення заявленого права позивача на отримання присуджених сум пенсії виникло внаслідок припинення виплати пенсії на його банківський рахунок і такі дії є протиправними.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (частина п'ята статті 308 КАС).
В світлі наведених норм статті 308 КАС, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не заявлялись в суді першої інстанції вимоги, що викладені в апеляційні скарзі позивача, зокрема ті, що стосуються відповідача-2, тобто Державної установи «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області».
Ба більше, у розглядуваній справі в суді першої інстанції позов заявлявся лише до одного відповідача ГУПФ і в матеріалах справи відсутні клопотання про збільшення позовних вимог чи залучення другого відповідача.
На підставі викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для розгляду вимог, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Наведені ж в апеляційних скаргах доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.
Відповідно до положень частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич