25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6070/25
Провадження № 22-ц/820/2019/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Плінська І.П.,
за участю апелянтки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 року (суддя Порозова І.Ю.) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, Головне управління Пенсійного Фонду України в Київській області про встановлення факту проживання,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви вказувала, що у період з 07.02.1987 року по 16.09.1996 року проживала у АДРЕСА_1 , на території яка відносилась на час Чорнобильської катастрофи до зони гарантованого добровільного відселення, однак первинний документ про реєстрацію проживання за зазначеною адресою у неї відсутній.
Заявниця зазначає, що має право на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак внаслідок відсутності первинних документів(облікові документи щодо реєстрації місця проживання, домова книга тощо), вона позбавлена можливості реалізувати своє право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Із врахуванням викладеного, просила суд встановити факт, що має юридичне значення - проживання ОСОБА_1 з 07.02.1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 року провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту проживання з 07.02.1987 року по 16.09.1996 року за адресою АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження, оскільки заява апелянта про встановлення факту що має юридичне значення містить усі обов'язкові складові, а саме : 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази що підтверджують факт. Зазначає що іншим шляхом встановити факт проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 , неможливо, так як всі дотичні служби не можуть дати достеменної відповіді з першоджерела щодо цього питання із зазначенням різних причин. Вказане спростовує висновки суду першої інстанції щодо можливості в позасудовому порядку вирішити питання заявника.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило.
В судовому засіданні апелянтка ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги просила її задовольнити.
Заінтересовані особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судові повістки доставлено до електронних кабінетів 20.08.2025 року.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. п.1,3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно посвідчення дата видачі 20.04.2023 року серія НОМЕР_1 (категоря 3) ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ( а.с.109).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №222030030867 від 14.11.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Рішенням Головного Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 22.12.2024 року №2200-0306-8/117270 заявниці відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до зазначеного рішення, відомості про проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у період з 06.02.1987 року по 17.09.1996 року не враховано згідно довідки №08.2-07/5821, оскільки довідка не містить підстави видачі та не підтверджена первинними документами (облікові документи щодо реєстрації місця проживання, домові книги, тощо).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 26.01.2023 року №26, ОСОБА_1 постійно проживала на території зони гарантованого безумовного відселення на день аварії в м.Коростень Житомирської області з 26.04.1986 по 06.02.1987.
Згідно з відповіддю Центрального міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київської області від 30.01.2024 № 8010.15.2-4632/80.3-24 Управління не володіє інформацією про реєстрацію проживання ОСОБА_1 за адресою: Київська область, м.Ірпінь за період з 06.02.1987 по 17.09.1996
Рекомендовано звернутись до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб відповідної районної державної адміністрації.
Згідно з повідомлення Державного архіву Київської області Київської обласної військової адміністрації за № 1.1640.2024/5 від 10.04.2024 документи з реєстрації місця проживання осіб на території Київської області, у тому числі в місті Ірпінь, на зберігання до архіву не надходять, тому надати відомості щодо реєстрації проживання в зазначеному населеному пункті ОСОБА_1 у період 1987-1996 рр. та ОСОБА_2 у період 1991-1996 рр. немає можливості.
Відповідно до інформації наданої виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області від 12.04.2024 року за № 08-15.662, формування реєстру територіальної громади м. Ірпінь щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб почалось з 04.04.2016. За відомостями картотек з питань реєстрації, що передані КП «Управління ЖКГ» Ірпінь» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у період з 07.02.1987 по 16.09.1996.
Житловий будинок був підвідомчий Укрзалізниці і архівні картки реєстрації на осіб на передавались до КП «УЖКГ» Ірпінь».
Філією АТ «Укрзалізниця» № ВВ0913/11 від 17.01.2024 відмовлено в надані інформації з архівів та/або довідок, оскільки на балансі підрозділів АТ «Укрзалізниця» житловий будинок або квартири за адресою: АДРЕСА_1 не обліковуються.
У листі АТ «Укрзалізниця» від 15.08.2024 № НЗК-08/1884 зазначено про передачу житлового фонду м. Ірпінь з технічною документацією до комунальної власності.
Згідно з повідомленням ДМС України від 11.10.2024 за № 1-10008-24/6.2/6722-24 зазначено, що надати інформацію про реєстрацію місця проживання у період з 1987 по 1996 ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 у період з 1991 по 1996 не вбачається за можливе.
Комунальним підприємством «Бучасервіс» Бучанської міської ради від 04.11.2024 за № 1676 повідомлено, що внаслідок активних бойових дій та знищення інфраструктури, а також прямого пошкодження приміщень підприємства, де зберігались архіви, неможливо зберегти та підтвердити наявність всіх необхідних документів.
Зокрема, підтвердити передачу та наявність документів, що підтверджують передачу житлового будинку по АДРЕСА_1 на баланс Бучанського державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства, акта приймання-передачі від 30.09.2002, в тому числі документів та списків мешканців наразі неможливо. За результатами перевірки архівів підприємства вищевказані документи не були виявлені.
Згідно з повідомленням Бучанської міської ради від 08.11.2024 № 12-1-09/7411 в архівах КП «Будсервіс» відсутня інформацію про проживання громадянки ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 з 1987 по 1996 рік.
З метою підтвердження факту проживання з 07.02.1987 року по 16.09.1996 року за адресою: АДРЕСА_1 , який необхідний ОСОБА_1 для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, вона звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження з посиланням на статті 293,315 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Отже у судовому порядку встановлюються факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у статті 315 ЦПК.України, не є вичерпним.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу в установленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Пунктами 4.1 та 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 розділу ІV), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ.
Статтею 55 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
На час звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з 06.02.1987 року по 16.09.1996 року в АДРЕСА_1 отримала посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи( категорія 3), тобто має статус потерпілою від Чорнобильської катастрофи ( а.с.109).
Листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.12.2024 року№2200-0306-8/117270 ОСОБА_1 , повідомлено, що відомості про проживання у зоні гарантованого добровільного відселення згідно довідки №08.2-07/5821 не враховано, оскільки довідка не містить підстави видачі та не підтверджено первинними документами. Рішенням №222030030867 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовлено.
Чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.
Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом ПФУ відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Суд першої інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_1 , не виконав вимог частини четвертої статті 315 та частини шостої статті 294 ЦПК України, відповідно до яких, якщо під час розгляду цивільної справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов у порядку цивільного судочинства на загальних підставах.
Разом з тим якщо вирішення спору має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у цивільній справі підлягає закриттю( Постанова ВП ВС від 27.03.2019 №569/7589/17).
Крім того, у ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами,які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов'язки.(постанова Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 183/4366/24).
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні такої справи.
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також сприяє повному і всебічному дослідженню всіх обставин справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім зазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов'язки.
Частиною першою статті 294 ЦПК України передбачено, що саме на суд під час розгляду справ окремого провадження покладено обов'язок сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав,свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні цієї справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі №405/2419/23).
Незазначення заявником заінтересованої особи у справах окремого провадження не може бути правовою підставою для залишення заяви без розгляду. Заінтересовані особи в окремому провадженні повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи (постанова Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі №235/1547/24.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частина третя статті 294 ЦПК України).У частині другій статті 294 ЦПК України визначено, що з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Отже, в справах окремого провадження законодавець наділив суд можливістю за власною ініціативою витребовувати необхідні докази.
Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, не вирішив питання які саме заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі, у зв'язку з чим зробив передчасний висновок про закриття провадження у справі, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк