Справа № 464/555/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/670/25 Доповідач: ОСОБА_2
23 вересня 2025 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові кримінальне провадження № 12025142410000006 від 08.01.2025 року про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 ,
вироком Сихівського районного суду м.Львова від 06 червня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України і призначено покарання 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 01.04.2024, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.12.2024 змінено та остаточно ОСОБА_6 призначено покарання 1 рік 2 місяці позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід відраховувати з моменту проголошення вироку- 06.06.2025.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно вироку, ОСОБА_6 01.04.2024 засуджений вироком Сихівського районного суду м.Львова за ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на п'ять років, 23.12.2024 ухвалою Львівського апеляційного суду даний вирок Сихівського районного суду м.Львова від 01.04.2024 змінено, постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі.
08.01.2025 близько 11.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в парку імені Папи Римського Івана Павла ІІ, неподалік будинку №24, що повул. Гната Хоткевича у м.Львові, на землі знайшов (придбав) дві таблетки із маркуванням «Метадон». Після чого зрозумівши, що це наркотичний засіб, обіг якого обмежено ОСОБА_6 вирішив привласнити знайдені дві таблетки із маркуванням «Метадон» та зберігав такі при собі з метою подальшого вживання, без мети збуту, заховавши їх у кишеню своєї нагрудної сумки.
Цього ж дня, близько 11.15 год. ОСОБА_6 знаходячись неподалік будинку №15 по вул. Михайла Гореня у м.Львові був зупинений працівниками поліції. В подальшому ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції із кишені своєї нагрудної сумки дві таблетки із маркуванням "Метадон".
Виявлені та вилучені у ОСОБА_6 дві таблетки із маркуванням «Метадон» згідно висновку експерта являються наркотичним засобом метадон, який відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено. Загальна маса метадону становить 0,0473 грам.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Сихівського районного суду м. Львова від 06.06.25 р. та змінити призначене покарання в сторону пом'якшення.
Постановити новий вирок яким призначити покарання ОСОБА_6 за вчиненням ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі;
Згідно ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати ОСОБА_6 невідбуту частину покарання за попереднім вироком Сихівського районного суду м. Львова від 01.04.2024, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.12.2024 змінено та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік і 5 (п'ять) днів.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при обранні покарання ОСОБА_6 суд не врахував в повній мірі всіх обставин, які пом'якшують його вину.
Зазначає, що під час судового слухання справи ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується задовільно, під час перебування під вартою усвідомив та засудив свої поступки, бажає виправитись і в подальшому не вчиняти правопорушення.
Вважає, що при винесенні вироку не було враховано в повній мірі всіх пом'якшуючих обставин, характеризуючих даних ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, за встановлених судом першої інстанції обставин, та кваліфікація її дій в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому судом апеляційної інстанції вирок суду у цій частині не переглядається.
Перевіривши апеляційні доводи захисника ОСОБА_8 у частині призначеного ОСОБА_6 покарання, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.
Колегією суддів встановлено, що призначене ОСОБА_6 у повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання місцевим судом враховано, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, конкретні обставини справи, а саме те, що обвинувачений є особою, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_6 не працює, не одружений, на обліку в нарко та психіатричному диспансері не перебуває, має постійне місце проживання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому немає.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання у повній мірі відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На думку колегії суддів, такі висновки місцевого суду з урахуванням обставин цього кримінального провадження відповідають принципам законності, індивідуалізації та справедливості призначення покарання.
При апеляційному розгляді не встановлено підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'якого покарання, в тому числі, із застосуванням вимог ст.69 КК України, з огляду обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого ОСОБА_6 .
За наслідками апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили, що призначене ОСОБА_6 покарання є занадто суворим, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 до задоволення не підлягає, оскільки не містить правових підстав для зміни оскаржуваного вироку, зокрема у частині призначеного обвинуваченому покарання.
При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи порушень вимог кримінального процесуального закону, що мало б наслідком скасування або зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскарженау касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою - з моменту отримання копії вироку в той же строк.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4