Справа № 463/11033/21 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.
Провадження № 22-ц/811/1941/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
25 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Марко О. Р.,
з участю - представника позивача - адвоката Свищо С. М., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників відповідачів - адвокатів Оприска М. В., Курилець Х. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником Свищо Сергієм Михайловичем, на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Львівська міська рада про визначення порядку користування земельною ділянкою,
у провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Львівська міська рада про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року призначено по справі повторну земельно-технічну судову експертизу, на вирішення якої поставлено таке запитання: чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів встановити порядок користування земельною ділянкою для власників будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 з урахуванням розподілу, запропонованого комунальним підприємством «Картограф» у 2025 році.
Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попереджено їх про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку за ст. ст. 384, 385 КК України.
У розпорядження експертам направлено матеріали цивільної справи.
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 .
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 , подавши в червні 2025 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 , в якій просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції призначаючи у справі повторну земельно-технічну судову експертизу не звернув увагу, що до клопотання про її призначення відповідачкою ОСОБА_1 долучено новий доказ, а саме технічний паспорт на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який суперечить іншим матеріалам справи. Проте всупереч положенням ЦПК України такий доказ не надсилався іншим учасникам справи.
Також суд поставив на вирішення експертам питання, яке не вирішувалось первинною експертизою, що не узгоджується з положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Признаючи повторну експертизу, суд в оскарженій ухвалі не зазначив в чому полягає необґрунтованість висновку експерта № 1013-Е від 28 жовтня 2024 року, в якій частині він не відповідає іншим матеріалам справи, не вказав про наявність істотних порушень норм, які регламентують порядок її проведення, а обмежився лише вказівкою на те, що така необхідна для з'ясування обставин справи, не врахувавши при цьому тривалість проведення такої експертизу, у взаємозв'язку з розумним строком розгляду справу, яку розпочато в 2021 році.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Постановляючи оскаржене увалу, суд першої інстанції вважав, що у справі необхідно призначити повторну судову земельно-технічну експертизу, оскільки така необхідна для з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна, виходячи з такого.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, як висновками експертів (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).
Згідно із частинами першою - третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) (стаття 113 ЦПК України).
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див. постанову Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 201/15019/14-ц).
Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду від 29 грудня 2022 року в справі № 686/15304/14).
Згідно з пунктом 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Системний аналіз цих положень у взаємозв'язку з положеннями статті 113 ЦПК України свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним.
Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
Водночас в ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза (див. постанову Верховного Суду від 15 січня 2025 року в справі № 296/7017/20).
Зважаючи на встановлені у цій справи обставини, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, обґрунтовано задовольнив клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, проте помилився щодо виду такої експертизи, призначивши повторну, замість додаткової.
У цьому зв'язку, колегія суддів визнає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що оскаржена ухвала не містить мотивів, які б давали суду підстави призначити у справі повторну експертизу, зокрема судом не умотивовано в чому полягає необґрунтованість висновку експерта № 1013-Е від 28 жовтня 2024 року, в якій частині він не відповідає іншим матеріалам справи, не вказано про наявність істотних порушень норм, які регламентують порядок її проведення, а також в частині того, що на вирішення експертам поставлено питання, яке не вирішувалось первинною експертизою.
Проте, з огляду на фактичні обставини справи, що переглядається, колегія суддів доходить висновку, що наявні підстави для призначення у справі додаткової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої необхідно поставити питання, запропоноване особою, яка подала клопотання про її призначення. Проведення цієї експертизи доцільно призначено місцевим судом іншим експертам.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Частиною четвертою статті 376 ЦПК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Зважаючи на те, що у справі, яка переглядається, неправильно застосовано норми процесуального права в частині виду експертизи, призначеної судом, колегія суддів враховуючи принцип процесуальної економії у взаємозв'язку з розумним строком розгляду справу, яку розпочато в 2021 році, дійшла висновку про наявність підстав для частково задоволення апеляційної скарги, а саме у спосіб зміни виду експертизи. В решті ухвалу суду, яка постановлена з додержанням норм процесуального права, необхідно відповідно до приписів статті 375 ЦПК України залишити без змін.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо зміни оскарженої ухвали в частині виду призначеної суду експертизи, підстави для здійснення розподілу судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником Свищо Сергієм Михайловичем, задовольнити частково.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови, а абзац перший резолютивної частини ухвали викласти в такій редакції: «Призначити по справі додаткову земельно-технічну судову експертизу, на вирішення якої поставити таке запитання: чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів встановити порядок користування земельною ділянкою для власників будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 з урахуванням розподілу, запропонованого комунальним підприємством «Картограф» у 2025 році ?».
В решті увалу суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 29 вересня 2025 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич