Справа №454/2228/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.
Провадження №22-з/811/243/25 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
29 вересня 2025 року суддя судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду Левик Я.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. від розгляду справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Брухаля Тараса Івановича на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи КП ЛОР Червоноградське МБТІ, приватний нотаріус Бойчук Наталія Іванівна, реєстраційна служба Сокальського районного управління юстиції та ПАТ "Універсал банк" про визнання договорів недійсними, спонукання до вчинення дій та скасування державної реєстрації права власності, -
24 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. від розгляду справи.
В обґрунтування заяви про відвід заявник посилається на ст. 36 ЦПК України та зазначає, що у провадженні апеляційного суду перебуває справа за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Брухаля Тараса Івановича на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи КП ЛОР Червоноградське МБТІ, приватний нотаріус Бойчук Наталія Іванівна, реєстраційна служба Сокальського районного управління юстиції та ПАТ "Універсал банк" про визнання договорів недійсними, спонукання до вчинення дій та скасування державної реєстрації права власності. Зазначає, що при такому складі суду не можливо проводити розгляд справи та такий склад суду підлягає відводу або самовідводу. Звертає увагу, що у провадженні колегії вже перебувала ця справа на розгляді і позивачем заявлявся відвід. Вважає, що у відводі колегії від розгляду справи було відмовлено безпідставно. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно скасував законну ухвалу Сокальського районного суду Львівської області про відмову в поновленні строків на перегляд заочного рішення, пояснюючи, що суд першої інстанції нібито не в повному обсязі дослідив докази, а саме чи отримував ОСОБА_2 рішення і виніс передчасне рішення, хоча позивач додатково надавав колегії судів супровідний з підписом Гіщака про отримання копії рішення. Вважає, що суддя Веремчук О.А. в незаконний спосіб поновив строк, а в перегляді заочного рішення відмовив, тим самим дав можливість скаржнику звернутись до апеляційного суду вже із апеляційною скаргою про перегляд заочного рішення чого добивались судді апеляційного суду діючи в інтересах третіх осіб. Звертає увагу, що протокол автоматизованого розподілу справ між суддями від 15.05.2025 року, які приймали участь у розподілі, беруть участь десять суддів, між ними судді Приколоти Т.І. не має, суддя виключена із розподілу у зв'язку із зайнятістю згідно табелю (заборона призначення перед «відпустка 14 і більше днів»), але з невідомих причин попадає до складу колегії суддів Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. та Приколоти Т.І. (втручання в автоматизовану систему розподілу справ). Протокол передачі справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2025 року, тобто справу передано на розгляд раніше не законно сформованому складу суду. Вважає, що вказане свідчить про заінтересованість колегії суддів у розгляді справи в інтересах відповідача.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І., Савуляку Р.В. визнано необгрунтованим. Питання вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
26 вересня 2025 року справу для вирішення питання про відвід передано судді Левику Я.А.
Перевіривши доводи заяви про відвід колегії суддів у складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В., вважаю, що підстав для задоволення відводу суддів немає.
Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із змісту рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року вбачається: «52. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58). 53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).».
Також, відповідно до змісту п. 2.5. Бангалорських принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23:
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Нижче наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.
Перевіряючи заяву про відвід в контексті наведених у ній доводів та враховуючи згадані вимоги закону, вважаю, що підстав для задоволення відводу немає.
Так, підстави відводу фактично зводяться до незгоди заявника з рішеннями колегії суддів, винесеними у даній справі, що в силу положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу суддів та жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку вказаних суддів, яка б вказувала на упередження чи небезсторонність при розгляді справи і, які б можна було перевірити, - не наведено.
Також, як вбачається з матеріалів справи та автоматизованої системи документообігу Львівського апеляційного суду, 15 травня 2025 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 01 травня 2025 року авторозподіл якої був проведений о 15:51:31 год., та апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Брухаля Тараса Івановича на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року, яка о 17:42:52 год. була передана раніше визначеному складу суду.
Наведене свідчить про те, що авторозподіл справи відбувся з дотриманням встановленого порядку, оскільки автоматизована система документообігу визначає суддю-доповідача, а судді - члени колегії, визначені відповідно до рішення зборів суддів Львівського апеляційного суду від 07.07.2022 року.
Окрім того, заборона призначення перед відпусткою у судді - члена колегії Приколоти Т.І. стосувалася щодо неможливості розподілу на неї справ як судді - доповідача, а не як судді-члена колегії.
Аналогічно жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що колегія суддів у складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. не забезпечила відсутність сумнівів у її безсторонності при розгляді даної справи, заявником не наведено та таких із матеріалів справи не встановлено.
Зважаючи на вказане заявлений відвід, із наведених у ньому підстав, - не слід вважати обґрунтованим, оскільки зазначені обставини не вказують про необ'єктивність чи упередження колегії суддів у складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
Жодних інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності чи неупередженості колегії суддів у складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. при розгляді справи заявником не наведено.
З огляду на наведені вище норми процесуального закону та обставини, що викладені в заяві про відвід, про які йшлося та, які слід вважати такими, що не дають підстав для задоволення заяви про відвід, - у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 36, 40 ЦПК України, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Я.А. Левик