Дата документу 08.09.2025 Справа № 334/5360/25
Єдиний унікальний №334/5360/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/652/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 08 вересня 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 07 липня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області,
за участю заявника ОСОБА_6
ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 07 липня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що вимоги скарги ОСОБА_6 не входять до переліку, визначеного ч.1 ст.303 КПК України, а порушені перед слідчим суддею питання не відносяться до компетенції слідчого судді.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції в іншому складі суду.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що текст оскаржуваної ухвали не відповідає обставинам, викладеним у його повторній-скарзі від 03 липня 2025 року.
Зазначає, що він оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Запорізького районного управління поліції Відділ поліції №6 ГУНП в Запорізькій області, які порушили вимоги КПК України, де вказівки прокурора обласної прокуратури щодо проведення перевірки доводів, викладених в скарзі-клопотанні від 21 травня 2025 року, які він надіслав до прокурора Запорізької області, які прокурор в подальшому були надіслані 23 травня 2025 року до ГУ НП Запорізької областідо Запорізької окружної прокуратури Запорізької області згідно вимогам ст.308 КПК України - оскарження недотримання розумних строків проведення досудового розслідування, де згідно вимог ст.220 КПК України зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту їх подання, та задовольнити за наявності відповідних підстав.
Вважає, що слідчий суддя порушила вимоги, передбачені ч.7 ст.163 КПК України, в ухвалі не винесла розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, про видачу головним лікарем 9-ї місцевій лікарні дублікату оригінала історії хвороби, проведеної певної операції в цій лікарні, де хірург-окуліст в історії хвороби встановила відповідний діагноз, яка йому потрібна для проведення судово-медичної експертизи в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що слідчий суддя розглянула скаргу без його участі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, клопотань про відкладення розгляду провадження не подавав.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора, належним чином повідомленого про день, час та місце проведення апеляційного розгляду, так як відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді; аргументи ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог закону при прийнятті рішення слідчим суддею дотримано.
Так, згідно з вимогами ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється главою 26 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином, частиною першою статті 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 цієї статті, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 303 КПК України, предметом оскарження може бути: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка може бути оскаржена відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали, 03 липня 2025 року на адресу Дніпровського районного суду м.Запоріжжя надійшла від ОСОБА_6 скарга-повторна у порядку ч.1 ст.91, п.9-1 ч.1 ст.303, ч.7 ст.304, ч.1.2 ст.308 КПК України.
Разом з тим, у самій цій скарзі містяться загальні посилання на недотримання слідчим та прокурором вимог КПК України в процесі проведення слідчих (розшукових) дій у певному кримінальному провадженні, проте, не вказано конкретно про бездіяльність, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування до слідчого судді відповідно до положень ст.303 КПК України. Доводи і вимоги заявника в скарзі викладені таким чином, що з цієї скарги неможливо зрозуміти, що саме є предметом оскарження - дії, бездіяльність чи рішення.
У зв'язку з цим, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 з тих підстав, що вимоги скарги останнього не входять до переліку, визначеного ч.1 ст.303 КПК України, а порушені перед слідчим суддею питання не відносяться до компетенції слідчого судді.
При цьому слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки в оскаржуваній ухвалі.
З приводу доводів апелянта про те, що він оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Запорізького районного управління поліції Відділ поліції №6 ГУНП в Запорізькій області, які порушили вимоги КПК України, про виконання вказівок прокурора обласної прокуратури щодо проведення перевірки доводів викладених в скарзі-клопотанні від 21 травня 2025 року, які він надіслав до прокурора Запорізької області, які прокурор, згідно з вимогам ст.308 КПК України - оскарження недотримання розумних строків проведення досудового розслідування, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як вже зазначено вище, згідно з вимогами п.9-1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Так, відповідно до вимог ст.308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
З наданих матеріалів вбачається, що 21 травня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до прокурора Запорізької області зі скаргою-клопотанням в порядку ст.ст.32, 36, 55, 84, 91-93, 99, 100, 159, 163, 214, 219, 220, 223, 283, 284, 295, 308 КПК України.
Листом від 23 травня 2025 року начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_7 скаргу-клопотання ОСОБА_6 щодо стану досудового розслідування кримінального провадження та з інших питань було направлено за належність до ІНФОРМАЦІЯ_2 та Запорізької окружної прокуратури, для розгляду в межах компетенції та прийняття відповідного до вимог чинного законодавства. Також, було зазначено, що перевірку доводів, викладених у зверненні, необхідно провести згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства, за наявності підстав вжити заходів реагування, та вказано про необхідність повідомити автора про результат розгляду у встановлений законом строк.
Отже, начальником управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_7 було прийнято рішення про направлення за належністю скарги-клопотання ОСОБА_6 від 21 травня 2025 року, а не рішення про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування, яка б підлягала оскарженню до слідчого судді, відповідно до вимог п.9-1 ч.1 ст.303 КПК України.
Окрім того, як зазначено вище, в скарзі ОСОБА_6 , поданій слідчому судді містяться лише загальні формулювання, а не ідеться конкретно про бездіяльність, яка може бути оскаржена до слідчого судді в установленому законом порядку.
Доводи ОСОБА_6 з приводу того, що скаргу було розглянуто без його участі, не є слушними, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.306 КПК України, обов'язкова участь особи, яка подала скаргу передбачена лише під час розгляду скарг по суті, а не при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргою.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що слідчий суддя порушила вимоги передбачені ч.7 ст.163 КПК України в ухвалі не винесла розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, не є переконливими, оскільки положення зазначеної статті стосуються виключно розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, а не питань, які регулюються главою 26 КПК України, а саме оскаржень рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , та заявлені останнім під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції теж не спростовують.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення, не убачається.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 07 липня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4