Справа № 493/1684/25
Провадження № 1-кп/493/275/25
29 вересня 2025 року м.Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Балта кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025168180000058, з угодою про визнання винуватості,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта, Одеської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов'язаного, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5
В кінці травня 2025 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, не маючи спеціального дозволу, переслідуючи мету незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання, без мети збуту, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, перебуваючи за межами села Білине, Подільського району, Одеської області, на полі побачив кущ рослини коноплі з листям та суцвіттям, який в подальшому зірвав та приніс до свого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для особистого вживання без мети збуту, тим самим незаконно придбав рослину коноплі.
В подальшому достовірно знаючи про те, що рослина, яку він зірвав, є нарковмісною та усвідомлюючи, що зберігання наркотичних засобів незаконне та тягне за собою кримінальну відповідальність, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту висушив її та шляхом часткового перетирання в долонях рук подрібнив висушену рослину коноплі до стану вживання їх шляхом паління через різні пристрої, тим самим здійснив незаконне виготовлення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, вагою у висушеному стані 11,99 г, який зберігав у приміщені гаража біля багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який було виявлено та вилучено працівниками поліції 01.08.2025 під час проведення санкціонованого обшуку.
Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконно придбав, виготовив та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.
17 вересня 2025 року між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог статей 468, 469, 470, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.1 ст.309 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі, викладеному в повідомленні про підозру та обвинувачення за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, сприяти проведенню кримінального провадження щодо нього протягом всього судового розгляду. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді пробаційного нагляду строком 1 рік.
Крім того, прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, узгодженого в угоді.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити йому узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468 - 475 цього Кодексу.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, який згідно ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком. Свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 визнав беззастережно.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та Кримінального кодексу України, в тому числі щодо узгодженої міри покарання.
Зокрема, встановлено, що при укладенні угоди прокурором враховано вимоги ст.470 КПК України, зміст угоди відповідає вимогам, передбаченим ст.472 КПК України, угода укладалася за участі захисника, відповідно до вимог ст.52 КПК України.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Перевіряючи узгоджене сторонами угоди покарання у виді пробаційного нагляду, на відповідність його вимогам Кримінального кодексу України, судом встановлено, що таке покарання визначене у межах, установлених у санкції ч.1 ст.309 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, наявності обставин, що пом'якшують покарання, якими є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання.
Таким чином, на думку суду, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, та за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.50 КК України, меті покарання.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 17.09.2025 року між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Питання про долю речових доказів і документів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Балтського районного суду Одеської області від 01.08.2025 року, слід скасувати.
У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави, процесуальні витрати по справі за проведення експертизи № СЕ-19/116-25/19240-НЗПРАП від 03.09.2025 року на суму 5348,40 грн.
Керуючись ст.ст.100, 124, 128, 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 вересня 2025 року, укладену між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Балтського районного суду Одеської області від 01.08.2025 року.
Речовий доказ - речовину рослинного походження в сухому стані ззовні схожу на рослини коноплі, фрагмент фольги з папером з нашаруванням нагару, суху речовину рослинного походження зеленого кольору, які запаковано до пакетів 100615710, 100615708, 100615709, які згідно квитанції № 128, зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 5348 (п'ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом 30 днів з часу його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.