Справа 947/14373/25
№ 2/688/1142/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
29 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гошовської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
18.04.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилається на те, що 24.07.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №13090-07/2022, який підписаний позичальником в його особистому кабінеті електронним підписом шляхом використання ним одноразового ідентифікатора. Зазначає, що згідно умов договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5800 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 25 днів, базова процентна ставка становить 2,5 % на день. На виконання умов договору позивач свої зобов'язання по видачі кредиту виконав повністю. Відповідач ОСОБА_1 частково виконувала взяті на себе зобов'язання. Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов'язання.
14.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (в даний час ТОВ «Свеа Фінанс») було укладено договір факторингу №14042023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» за договором про надання фінансового кредиту №13090-07/2022 від 24.07.2022. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 25665 грн та судові витрати.
Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» Болтай А.М. у судове засідання не з'явився, подав клопотання, у якому просив розгляд справи провести у відсутності представника позивача, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Позиція відповідача
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, причини неявки не повідомила, відзив не подала, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2025 дану цивільну справу направлено за територіальною підсудністю до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
05.06.2025 справу отримано канцелярією Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 передано для розгляду судді Козачук С.В.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.06.2025 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 10 год 30 хв 15.07.2025, який через неявку відповідача відкладено до 09 год 00 хв 29.09.2025.
29.09.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Між сторонами виникли правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 24.07.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №13090-07/2022, який підписаний позичальником в її особистому кабінеті електронним підписом шляхом використання нею одноразового ідентифікатора W9623.
Відповідно до умов договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 25 днів до 17.08.2022 (п.п. 1.2. договору). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 365,0 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,00 % на добу. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. У разі якщо клієнт не сплатив кредит у строк до 17.08.2022, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою 2,5 % на добу, з першого дня користування кредитними коштами (п.п. 2.3. договору).
Відповідно до умов п.п. 1.8. кредитного договору невід'ємною частиною кредитного договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті товариства.
Відповідно до умов п.п. 2.1. кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору.
Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений цим договором (п.п. 2.2. кредитного договору).
Відповідно до умов п.п. 2.4 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів за користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно п.п. 4.3 кредитного договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього договору та/або в додатку (ах) до цього договору, проценти передбачені в п.2.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №13090-07/2022 від 24.07.2022 року сторони погодили графік платежів та орієнтовну сукупну вартість кредиту.
На виконання умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало відповідачу кредит в сумі 5800 грн на карту НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.03.2025 року № 2919_250318185845.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №13090-07/2022 від 24.07.2022, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 18.03.2025 року становить 25665 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5800 грн, заборгованність за процентами - 19865 грн.
14.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №14042023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників, що визначені в реєстрі боржників №1 до договору факторингу №14042023 від 14.04.2023.
Як вбачається із копії платіжної інструкції № 9081 від 14 квітня 2023 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» провів оплату на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» згідно договору факторингу № 14042023 від 14.04.2023 в сумі 828346 грн 67 коп.
Відповідно до рішення єдиного учасника про зміну назви №1 від 25.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», що підтверджується данимм копії нотаріально посвідченого рішення єдиного учасника про зміну назви №1 від 25.03.2024.
Згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалася вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку, визначеному кредитним договором, однак не виконала свого обов'язку.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.07.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №13090-07/2022, який підписаний позичальником в її особистому кабінеті електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якій були перераховані кошти в розмірі 5800 грн шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами.
Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договір укладено згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв'язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Окрім цього, відповідач був вільний у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
Сторони кредитного договору від 24.07.2022 обумовили всі істотні умови, в тому числі щодо суми кредиту, строку кредитування, процентів за користування коштами.
Розмір заборгованості відповідача відображено у наданому до суду розрахунку заборгованості. Так, згідно даного розрахунку у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за договором №13090-07/2022 від 24.07.2022 у розмірі 25665 грн, яка складається з 5800 грн заборгованості за тілом кредиту, 19865 грн заборгованості за процентами.
Відповідно до договору факторингу №14042023 від 14.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм»відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Свеа Фінанс», а тому позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав на правомірних підставах.
Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості в повному обсязі суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 25665 грн задовольнити повністю, оскільки такі ґрунтуються на законі та договорі, підтверджені належними та допустимими доказами.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №616 від 08.04.2025, підлягає стягненню з відповідача на його користь.
На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 516, 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №13090-07/2022 від 24 липня 2022 року по тілу кредиту в розмірі 5800 гривень, по процентам в розмірі 19865 гривень, а всього 25665 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК