БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/562/25
Провадження № 2/669/293/25
09 вересня 2025 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Бараболі Н.С.,
за участю секретаря Хитрун А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
27.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 09.03.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 539093.
26 листопада 2021 було укладено договір № 26-11/2021 відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі за договором № 539093.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі за договором № 539093.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів користування кредитом за договором № 539093 від 09 березня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до розрахунку заборгованості становить 17744,05 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 11066,28 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6677,77 грн.
Крім того 31 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») та ОСОБА_1 укладено договір №3035322441-8008.
06 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ ««Вердикт Капітал'укладено договір факторингу № 06-10/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ ««Вердикт Капітал'право вимоги за договором позики № 3035322441-80086.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі за договором № 3035322441-80086.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів користування кредитом за договором № 3035322441-80086 від 31 травня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до розрахунку заборгованості становить 12257,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 2000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10257,00 грн.
Крім того 30 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір №3917473.
30 грудня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ««Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-12/2021-21, відповідно до умов якого «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором №3917473.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі за договором № 3917473.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів користування кредитом за договором № 3917473 від 30 березня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до розрахунку заборгованості становить 11598,32 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 3500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7980,00 грн., інфляційні збитки 102,22 грн., 3% річних 16.10 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 41599,37 грн.
Оскільки, станом на день пред'явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно з кредитними договорами, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в розмірі 41599,37 грн., а також судовий збір в розмірі 3028 грн. Крім того просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, відзив на позов не подала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 09 березня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №539093.
Згідно з п.1.3, 1.4,1.5 Договору № 539093 від 09 березня 2021 року сума кредиту (загальний розмір) складає 12500,00 грн, строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 09 березня 2022 року. Тип процентної ставки - фіксована,процентна ставка за користування коштами становить: за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних);за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
Кредитодавець належним чином виконало свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами.
26 листопада 2021 було укладено договір № 26-11/2021 відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі за договором №539093.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі за договором № 539093.
Згідно з Реєстром, позивач набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 17744,05 грн, з яких:11066,28 грн становить заборгованість за основним зобов'язанням, 6677,77грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Крім того 31 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №3035322441-80086.
Згідно з п.п.2.2, 2.3Договору позики, кредит надається в загальному розмірі 2000,00 грн. строк користування кредитними коштами складає 14 діб та починається з 31.05.2021 року та закінчується 14.06.2021 року.
Відповідно до п.п.2.5. Договору позики, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1 до цього Договору).
06 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ ««Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 06-10/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ ««Вердикт Капітал» право вимоги за договором позики № 3035322441-80086 від 31 травня 2021 року.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023відповідно до якого ТОВ«Вердикт Капітал'відступило на користь ТОВ«Коллект Центр» право вимоги до боржників,в тому числі за договором № 3035322441-80086 від 31 травня 2021 року.
Згідно з Реєстром, позивач набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 12257,00 грн., з яких 2000,00 грн становить заборгованість за основним зобов'язанням, 10257,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
30 березня 2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 3917473.
Відповідно до п. 1.1 договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, а електронна ідентифікація споживача відбувається при вході до Особистого кабінету. Згідно з п. 1.3 договору, сума кредиту становить 3500,00 гривень. Пунктом 1.4 договору встановлено строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення визначені у Графіку платежів, який є Додатком №1 до договору. Відповідно до п. 1.5 договору, тип процентної ставки є фіксованим. Пунктом 1.5.1 визначено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, якщо не виконані умови для застосування зниженої ставки, а також у періоди пролонгації та автопролонгації.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким сума кредиту 3500,00 грн., сума нарахованих процентів 1895,25 грн., разом до оплати 5395,25 грн.
Надалі право грошової вимоги до відповідача за договором № 3917473 відступлено ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30.12.2021 року. Факт передачі права вимоги підтверджується долученим до матеріалів справи Реєстром боржників до цього договору.
Своєю чергою, ТОВ «Вердикт Капітал» відступив позивачу право вимоги за договором № 3917473 від 30.03.2021 на підставі договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023. Факт передачі права вимоги підтверджується долученим до матеріалів справи Реєстру боржників до цього договору.
Згідно з цим Реєстром, позивач набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 11598,32 грн, з яких 3500,00 грн становить заборгованість за основним зобов'язанням, 7980,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а 118,32 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно зі ст. 625 ЦК України.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронногопідпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Системний аналіз положень вище вказаного законодавства показує, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України цього Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Також відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом такого договору, згідно зі статтею 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, що існує на даний час.
Сторонами є клієнт та фактор, яким, відповідно до статті 1079 ЦК України, може бути банк або інша фінансова установа, що має право здійснювати факторингові операції.
При цьому, згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.
Згідно з правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд встановив, що обидва кредитні договори, які є предметом спору, були укладені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому є дійсними та створюють для сторін взаємні права та обов'язки.
Законодавство України, зокрема статті 207 та 1055 Цивільного кодексу України, а також спеціальні норми Закону України «Про електронну комерцію», прямо передбачають можливість укладення кредитних договорів в електронній формі. Стаття 12 цього Закону визначає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину, який за своїми юридичними наслідками прирівнюється до власноручного підпису.
Під час розгляду справи суд перевірив відповідність заявлених вимог про стягнення заборгованості умовам договорів та чинному законодавству.
Суд, перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем вимог за договорами № 3917473 від 30.03.2021 року, №539093 від 09.03.2021 року та №3035322441-80086 від31.05.2021 року, дійшов висновку, що вони є доведеними, відповідають їх умовам та вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3035322441-80086 від 31.05.2021 року що підлягає стягненню з відповідача на день формування позовної заяви складає 12257,00 грн., з них: 2000,00 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (зі тілом кредиту);10257,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №539093 від 09.03.2021 року, що підлягає стягненню з відповідача на день формування позовної заяви складає 17744,05 грн., з них: 11066,28 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (зі тілом кредиту); 6677,77 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3917473 від 30.03.2021 року, що підлягає стягненню з відповідача на день формування позовної заяви складає 11598,32 грн., з них: 3500,00 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (зі тілом кредиту); 7980,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Кріт того, нарахування 102,22 грн інфляційних втрат та 16,10 грн 3% річних є законним правом кредитора відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання. Розрахунок цих сум, наданий ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», є арифметично правильним і відповідає періоду прострочення з 30.12.2021 по 23.02.2022.
Отже, загальна сума до стягнення з відповідача становить 41599,37 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн, позивач долучив договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений з АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС». Цей договір встановлює загальні правові відносини між сторонами та передбачає, що конкретні послуги надаються на підставі окремих заявок. На виконання цього договору складена Заявка на надання юридичної допомоги № 409 від 01.05.2025, яка деталізує послуги, надані безпосередньо у цій справі. Згідно із заявкою, вартість наданих послуг складає 16000,00 грн, з яких 4000,00 грн - це надання усної консультації з вивченням документів, а 12000,00 грн - складання позовної заяви.
Факт надання та прийняття вказаних послуг підтверджується Витягом з Акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року. Відповідність вартості години роботи, зазначеної у заявці, офіційним тарифам адвокатського об'єднання підтверджується прайс-листом.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, з огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідач не висловив заперечення щодо таких вимог, суд доходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути 16000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 525,526, 612, 625, 1048,1049,1077 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитними договорами в розмірі 41599,37 грн., а саме:
- Кредитним договором від 09 березня 2021 року №539093 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 в сумі 17744,05 грн., з яких: 11066,28 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 6677,77 грн - заборгованість за відсотками;
- Кредитним договором від 30 березня 2021 року №3917473 укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 в сумі 11598,32 грн., з яких: 3500,00грн - заборгованість за основною сумою боргу та 7980,00 грн - заборгованість за відсотками; 16,10 грн. - заборгованість за нарахованими 3% річних; 102,22 грн. інфляційні втрати.
- Кредитним договором від 31 травня 2021 року №3035322441-80086 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 в сумі 12257,00 грн., з яких: 2000,00грн - заборгованість за основною сумою боргу та 10257,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп. сплаченого судового збору та 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, вул. Мечнікова, 3, офіс 306 м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Наталія БАРАБОЛЯ