25.09.2025
Справа №607/17007/25
25 вересня 2025 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_2
за ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №424390 від 05 серпня 2025 року, 01 серпня 2025 року близько 14 год 34 хв громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Сімі», що на майдані Перемоги, 2 в м. Тернопіль, таємно шляхом вільного доступу викрала алкогольний напій, а саме пиво ТМ «Хольстен екстра» ж/б 7% 0,48 л, в кількості 1 штука, чим завдала магазину матеріальної шкоди на суму 34,40 грн без ПДВ.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала. Вказала, що дій зазначених у протоколі вона не вчиняла.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ч. 4 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вчинене особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
Згідно з вимогами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому, відповідно до ст. 256 цього кодексу, зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №424390 від 05 серпня 2025 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона, 01 серпня 2025 року близько 14 год 34 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «Сімі», що на майдані Перемоги, 2 в м. Тернопіль, таємно шляхом вільного доступу викрала алкогольний напій, а саме пиво ТМ «Хольстен екстра» ж/б 7% 0,48 л, в кількості 1 штука, чим завдала магазину матеріальної шкоди на суму 34,40 грн без ПДВ.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції долучено:
-письмову заяву представника ТОВ «Клевер Сторс» Д. Терешковича від 01 серпня 2025 року, згідно з якою останній просив притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , яка 01 серпня 2025 року близько 14 год 34 хв, здійснила крадіжку ТМЦ в магазину «Сімі» №4131, що на майдані Перемоги, 2 в м. Тернопіль, заподіяла збитки на суму 34,40 грн;
-акт інвентаризації (ревізії) магазину за №4131 від 04 серпня 2025 року;
-довідку про вартість викраденого майна;
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 05 серпня 2025 року, в яких остання зазначила, що на фотографіях пред'явлених працівниками поліції за 15 лютого 2025 року та за 10 березня 2025 року щодо крадіжки в магазині «Сімі» зображена - не вона;
-фото-таблицю до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №4243890 від 05 серпня 2025 року;
-постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, якими ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 51, ч. 2 ст. 187 КУпАП, які набрали законної сили;
Будь-які інші докази до матеріалів справи не долучено.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Висновок суду про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила обставини викладені у протоколі. Вказала, що дій зазначених у протоколі не вчиняла.
Оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б у свої сукупності доводили вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП 01 серпня 2025 року у магазині «Сімі».
Наявна в матеріалах справи письмова заява представника ТОВ «Клевер Сторс» Д. Терешковича від 01 серпня 2025 року сама по собі не підтверджує обставин, викладених у протоколі, зокрема щодо здійснення таємного викрадення чужого майна громадянкою ОСОБА_2 . Так, без інших належних та достатніх доказів, вказана заява свідчить лише про те, що на думку представника ТОВ «Клевер Сторс», ОСОБА_2 могла вчинити певне адміністративне правопорушення, а не про факт вчинення такого правопорушення.
Суд критично оцінює долучену до матеріалів справи фото - таблицю, оскільки остання не містять прив'язки до дати та часу здійснення фотознімку та на вказаних фотознімках неможливо ідентифікувати особу.
Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, зазначеного в протоколі, зокрема відеоматеріалів та пояснень свідків, в матеріалах справи немає.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, а будь-які сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_2 .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку про те, що наявні у справі докази вини ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, не є переконливими і достатніми, а тому приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 51, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 51 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя І.М. Черніцька