Постанова від 29.09.2025 по справі 240/21567/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/21567/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

29 вересня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідача), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не здійсненні перерахунку за період з 29.01.2020 по 29.10.2020 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні виходячи із розмірів перерахованого на виконання судового рішення за справою №240/21120/21 грошового забезпечення;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити за період з 29.01.2020 по 29.10.2020 грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та грошову допомогу при звільненні, обчисливши їх розмір виходячи із розмірів перерахованого на виконання судового рішення за справою №240/21120/21 грошового забезпечення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

27.11.2024 через відділ документального забезпечення суду представником військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 вже зверталася у 2021 році до Житомирського окружного адміністративного суду з тим самим предметом позову і з тих самих підстав, в результаті чого, позов ОСОБА_1 було задоволено, рішення суду набрало законної сили та військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі №240/21120/21 було здійснено повний перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 29.10.2020, що в свою чергу підтверджується відповіддю військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2024 за вих.№49/57/2000 на адвокатський запит ОСОБА_2 та інформаційною довідкою військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024 за вих.№249/57/1998 щодо розміру нарахованих та виплачених одноразових додаткових видів грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах даної справи та додаються до адміністративного позову по справі №240/21567/24.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.03.2025 закрив провадження в адміністративній справі № 240/21567/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що позивачка зверталася в суд про ухвалення додаткового судового рішення, у якій представник позивача зазначав про те, що судом не ухвалено рішення щодо частини позовних вимог, при цьому судом відмовлено в задоволенні заяви у справі №240/21120/21 .

Заслухавши суддю - доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За приписами п. 4 ч. 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Як встановлено судом першої інстанції, за своєю суттю цей спір виник, зокрема, у зв'язку з протиправною, на переконання позивача, невиплатою ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні виходячи із розмірів перерахованого на виконання судового рішення за справою №240/21120/21.

Зокрема, судом встановлено, що у вересні 2021 року ОСОБА_1 зверталась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (справа №240/21120/21), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні в період з 29.01.2020 до 29.10.2020 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити: за період з 29.01.2020 до 29.10.2020 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 3150,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 710,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту І Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 29.01.2020 до 29.10.2020 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу в період з 29.01.2020 до 29.10.2020 3150,00 грн, на місяць, з 01.01.2021 до 29.10.2020 3150,00 грн на місяць, та розміру окладу за військове звання з 29.01.2020 до 29.10.2020 710,00 грн на місяць, з 01.01.2021 до 29.10.2020 710,00 грн на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; належну з урахуванням проведених раніше виплат грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 3150,00 грн та розміру окладу за військове звання 710,00 грн, визначених на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; належну з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу 3890,00 грн та розміру окладу за військове звання 1220,00 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі №240/21120/21, адміністративний позов задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що виразилась у не застосуванні чинної у період з 29.01.2020 до 29.10.2020 редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 .

- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 29.10.2020 із застосуванням посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, обчислених у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у первісній редакції, а саме: шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду у справі №240/21120/21, відповідно до вимог ст.255 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 20.02.2023.

При цьому, зміст та обґрунтування позовних вимог у справі №21120/21 та даній справі №21567/24 в цій частині є аналогічними та стосується необхідності, на переконання ОСОБА_1 , застосування чинної у період з 29.01.2020 до 29.10.2020 редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення.

Також зауважив, що відповідно до приписів ст. 252 КАС України, у випадку, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази не ухвалено рішення, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Разом з тим, це не є підставою звернення до суду з новим позовом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки у провадженні цього суду вже перебувала та була розглянута по суті позовних вимог справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

Попередній документ
130583766
Наступний документ
130583768
Інформація про рішення:
№ рішення: 130583767
№ справи: 240/21567/24
Дата рішення: 29.09.2025
Дата публікації: 01.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (17.03.2026)
Дата надходження: 06.11.2024
Розклад засідань:
17.03.2026 00:00 Касаційний адміністративний суд