Справа № 120/6698/23
Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
29 вересня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України.
1.2 Позивач просить суд постановити ухвалу про встановлення судового контролю за ст. 382 КАС України, зобов'язавши Територіальне управління служби судової охорони у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 120/6698/23.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. (тридцять тисяч гривень) на місяць, з 02.08.2022 по 19.01.2023.
2.2 Представник позивача звернувся до суду про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що станом на момент звернення до суду вказане рішення не виконане в повному обсязі.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду, позивач має можливість отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Не погоджуючись з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 120/6698/23.
4.2 В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
1.1 Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
1.2 Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
1.3 У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
1.4 Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
1.5 Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
1.6 За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
1.7 З наведеної норми випливає, що наявність виконавчого провадження не може бути підставою для відмови особі, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
1.8 Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
1.9 З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
1.10 Колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції що наявність відкритого виконавчого провадження є підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю шляхом подання звіту.
1.11 Визначаючись щодо необхідності встановлення судового контролю та зобов'язання ТУ ССО у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення суду, колегія суддів виходить з наступного.
1.12 З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання позивачем заяви про встановлення судового контролю, рішення суду не було виконано у повному обсязі.
1.13 Резолютивна частина рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі №120/6698/23 містить зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 02.08.2022 по 19.01.2023.
1.14 ТУ ССО у Вінницькій області при розгляді заяви в суді першої інстанції не надало відзиву чи пояснень на заяву представника позивача. Разом із тим, наданий в ході апеляційного розгляду відзив на апеляційну скаргу, містить посилання але не містить доказів щодо здійснення необхідних дій для добровільного виконання рішення суду, внесення змін до кошторисів з метою забезпечення додаткових видатків з метою виконання рішення суду у справі №120/6698/23. Суду не надано документів, які б вказували на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача необхідного фінансового ресурсу та бюджетних коштів для виплати позивачу присудженого грошового забезпечення, в тому числі листів, звернень, бюджетних запитів тощо.
1.15 Доводи про неможливість виконання судового рішення в частині виплати сум з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на вказані цілі, колегія суддів оцінює критично. Посилання на відсутність бюджетного фінансування без вчинення відповідних дій з метою виконання судового рішення в повному обсязі не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови особі у захисті (реалізації) її порушених прав.
1.16 Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04), звертав увагу, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції.
1.17 В пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
1.18 Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
1.19 В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини зауважував, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
2.1 Судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
2.2 Колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду не виконано, а тому необхідно встановити контроль за виконанням рішення суду першої інстанції - шляхом зобов'язання подати до суду першої інстанції звіт про його повне виконання у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили, що обумовлює задоволення апеляційної скарги в цій частині.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №120/6698/23 задовольнити.
Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №120/6698/23 шляхом зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №120/6698/23 у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.