Справа № 333/5203/25
Провадження №2/333/3520/25
17 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206, код ЄДРПОУ: 04053915) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
16.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся - ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Його бабуся протягом тривалого часу підтримувала дружні стосунки зі своєю сусідкою - ОСОБА_3 . Вони спілкувалися, допомагали одна одній, і бабуся висловлювала намір скласти заповіт на ім'я ОСОБА_3 , оскільки він проживав в іншому місті й не завжди мав можливість особисто надавати їй допомогу, хоча періодично надсилав їй кошти.
З огляду на ці обставини, до березня 2024 року він не подавав заяву про прийняття спадщини за законом. У березні 2024 року ОСОБА_3 повідомила йому, що знайшла в квартирі бабусі заповіт, складений 25.01.2023 року, згідно з яким він є єдиним спадкоємцем.
Після отримання цієї інформації він записався на прийом до нотаріуса в Канаді, де проживає, і 14.03.2024 року нотаріус посвідчив його заяву про прийняття спадщини. Водночас, лише 12.07.2024 року на зазначеній заяві було проставлено апостиль у Міністерстві закордонних справ Канади, що зумовлено значним навантаженням відповідного органу.
На підставі викладеного, його заява про прийняття спадщини надійшла нотаріусу лише 03.09.2024 року.
Інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає, оскільки його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а мати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постановою приватного нотаріусу Вартановою О.С. від 10.06.2025 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що був пропущений 6-ти місячний строк на прийняття спадщини.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає, що строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим просить суд визначити йому додатковий строк для її прийняття.
Ухвалою суду від 18.06.2025 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, зобов'язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вартанову О.С. надати на адресу суду належним чином засвідчену копію спадкової справи №114/2024, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2
22.07.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Вартанової О.С. надійшла належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №114/2024.
Ухвалою суду від 08.08.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, остання надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, та просила судові витрати залишити за позивачем.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву про розгляд справи без участі представника Запорізької міської ради, у якій зазначила, що у разі доведення позивачем наявності обставин, які перешкоджали прийняттю спадщини у встановлений шестимісячний строк, відповідач покладається на розсуд суду при вирішенні даної справи.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 01.01.2024 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №16.
За життя, 25.01.2023 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого вона все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Шостої запорізької державної нотаріальної контори Зайцевою І.Г. та зареєстровано в реєстрі за №3-16.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 26.08.1993 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою складання заяви про прийняття спадщини, 14.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріусу Провінції Манітоба Роза Марія Мендживар.
12.07.2024 року на зазначеній заяві було проставлено апостиль у Міністерстві закордонних справ Канади.
03.09.2024 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вартанової О.С. надійшла поштою апостильована заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 бабусі ОСОБА_2 , на підставі якої було заведено спадкову справу №114/2024.
ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_2 , що підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00051708622 від 10.06.2025 року та №00051708726 від 10.06.2025 року.
Мати позивача та донька спадкодавиці - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 22.01.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис №223.
За відомостями Департаменту адміністративних послуг №06.4-06/02/11024 від 18.09.2024 року, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 17.04.1972 року по 01.01.2024 року (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Разом з нею на день смерті зареєстровані особи відсутні.
Заяви від інших осіб про прийняття спадщини або відмову від спадщини у вказаній спадковій справі відсутні.
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вартанової О.С. від 10.06.2025 року № 278/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право спадщини за заповітом через пропуск ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (Постанова Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23).
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22, від 10 липня 2024 року у справі № 522/13476/23.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (див. постанову Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21).
Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 706/275/22 (провадження № 61-12010св23)).
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16.03.2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17.03.2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).
Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
У даній справі позивач пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі з об'єктивних поважних причин, зокрема через велику навантаженість Міністерства закордонних справ Канади, що фактично позбавило ОСОБА_1 можливості вчасно направити апостильовану заяву про прийняття спадщини до нотаріуса в Україну.
При цьому суд, крім зазначеної обставини, враховує велику відстань між місцем постійного проживання позивача і місцем знаходження спадкового майна, а також незначний пропуск строку для подання відповідної заяви (два місяці).
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.10.2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01.06. 2020 року у справі № 185/777/17.
Враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (трохи більше двох місяців), а також наведені позивачем причини, які є об'єктивними та істотними труднощами, суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1223, 1261-1272 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206, код ЄДРПОУ: 04053915) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання цього рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26.09.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод