Справа № 309/3111/25
Провадження № 3/309/1054/25
29 вересня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП ,
Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 433429 від 25 серпня 2025 року про те, що він 25 серпня 2025 року близько 07 години 00 хвилин, в м.Хуст по вул. Свободи, керуючи ТЗ «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , під час маневру перестроювання не надав перевагу в русі автомобілю марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроюватися та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі зазначили механічних ушкоджень. Цим самим ОСОБА_1 згідно протоколу порушив вимоги п.10.3, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав письмові пояснення у яких вказує, що коли він рухався по центральній вулиці м.Хуст, після початку руху на перехресті відчув удар ззаду у свій автомобіль. В дзеркало побачив, що Ауді в'їхала йому в ліву задню частину автомобіля, різко здав назад, об'їхав його авто лівого боку та зупинився перед його автомобілем. Водій Ауді вискочив з авто та почав його ображати. Прийшла поліція та оформила протокол. Просить розглянути справу у його відсутності.
Потерпілий згідно протоколу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся за допомогою SMS-повідомлення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.3 ПДР передбачено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Згідно п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно вимогст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Положенням ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП характеризується необережною формою вини.
Згідно ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно дост.62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Сам обов'язок щодо збирання доказів відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: у т.ч. місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.
При цьому під формулюванням порушення (суть) розуміється короткий виклад тексту диспозиції правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула звинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого діяння, а юридичне формулювання (формула та формулювання) - це правова модель діяння, вказівка на правові норми, порушення яких інкримінується особі.
У той же час, підставами застосування норми закону є скоєння діяння, фактичні обставини якого й зумовлюють її вибір. Коли фактичні обставини діяння й норма права, яка передбачає відповідальність за його скоєння, встановлені правильно, однак неправильно обрана форма закону - застосована не та частина статті закону, чи редакція статті, яка не була чинною на момент порушення, або ж не давала підстав для застосування її зворотної дії в часі, указівка на сам закон, то таке застосування закону про відповідальність є незаконним.
Адже, юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові, як-то: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права.
Уточнювати, відредактовувати протокол з цього питання Суд змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже під час провадження у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи.
Тим самим, такий недолік автоматично незалежно від доданих до справи матеріалів тягне за собою закриття провадження в останній на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП Хустським РУП ГУНП в Закарпатській області надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 433429 від 25 серпня 2025 року;
- схему місця ДТП яка сталася 25.08.2025 року;
- письмові пояснення водія автомобіля марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 від 25.08.2025, який пояснив, що 25.08.2025 біля 07:00 год він їхав у м.Хуст по вул. Свободи зайнявши ліву смугу. ТЗ марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався п праві смузі. Попереду нього їхав автомобіль ВАЗ. Тоді автомобіль марки «Опель» вирішив різко змінити смугу руху та допустив зіткнення з передньою правою частиною його автомобіля;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 25.08.2025, який пояснив, що біля 07:00 год він їхав на своєму автомобілі по вул. Свободи. До нього під'їхав автомобіль марки «Ауді» і водій почав кричати. Він розпочав рух, а даний автомобіль допустив зіткнення з задньою лівою частиною його автомобіля об'їхав його та став попереду нього;
Проаналізувавши, у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібранні Хустським РУП ГУНП в Закарпатській області, суддя установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не є дійсною та доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 під час маневру перестроювання не надав перевагу в русі автомобілю марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроюватися та скоїв з ним зіткнення. Водночас це не узгоджується з схемою місця ДТП, відповідно до якої зіткнення відбулося на праві смузі руху, тобто смузі руху ОСОБА_1 . При цьому згідно обставин справи та характеру ушкоджень ТЗ убачається, що при зіткненні мав місце контакту передньої правої частини автомобіля «Ауді» із задньою частиною автомобіля ОСОБА_3 . Зазначене у сукупності ставить під сумнів порушення саме ОСОБА_1 п.п.10.3, 13.1 ПДР.
За встановлених обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведена згідно критерію «поза розумним сумнівом».
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому відповідно до змісту ст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.