Справа № 309/3434/24
Провадження № 2/309/880/24
18 вересня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король Надія Іванівна про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король Н. І. про визнання права власності.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент смерті матері разом з нею були зареєстровані та проживали: вона - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5
Померлій матері належав на праві власності житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 1287 від 28.12.2012 року та витягом про Державну реєстрацію прав № 36961929 від 25.12.2012 року .
Враховуючи те, що на момент смерті матері вона проживала разом з матір'ю та після її смерті фактично вступила в спадщину шляхом володіння та розпорядження спадковим майном, а саме проживала та продовжує проживати в будинку за вище згаданою адресою, що підтверджується довідкою Рокосівської сільської ради, в силу ст. 1268 ч. 3 ЦК України та ст. 1270 ЦК України, вона прийняла спадщину.
Після смерті матері вона звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Король Надії Іванівни із заявою про відкриття спадщини. Приватним нотаріусом Король Н.І. була відкрита спадкова справа. Для реєстрації переходу права власності на спадкове майно, нею було надано приватному нотаріусу Король Н.І. правовстановлюючі документи на спадкове майно, яке належало її матері на момент смерті, в тому числі: свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 1287 від 28.12.2012 року, витяг про Державну реєстрацію прав № 36961929 від 25.12.2012 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4800317732022 від 14.02.2022 року, технічний паспорт об'єкта від 17.01.2023 року, свідоцтво №11 садиби в сільських населених пунктах УРСР ; витяг з рішення виконкому Хустської районної ради депутатів трудящих за № 196 від 28.07.1977 року про дозвіл на будівництво індивідуального жилого будинку в АДРЕСА_3 (зараз 189); дозвіл головного архітектора виконкому Хустської районної ради депутатів трудящих за № 11 на право виконання будівельних робіт; рішення виконкому Рокосівської сільської Ради депутатів трудящих від 30.06.1977 року за № 12 та ін.
При вивченні вище вказаних документів, приватним нотаріусом Король Н.І. було встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 (стара адреса: АДРЕСА_3 ) будувався (зводився) її матір'ю ОСОБА_3 у період шлюбу з її батьком - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який вони уклали 12.03.1964 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 .
Від шлюбу батьків народилася вона та її брат ОСОБА_2 .
Шлюб батьків тривав недовго. Ще за життя її матір розказувала, що вона жила фактично разом з її батьком до 1971 року. Далі батько покинув сім'ю та виїхав з села Рокосово. Вона свого батька не пам'ятає. Однак шлюб її батьки розірвали лише в 1984 році, що підтверджується випискою з рішення Хустського районного народного суду від 24.10.1984 року по справі № 2-1143/1984 .
Як вбачається із позовної заяви її батька ОСОБА_8 на час розгляду судом справи вже 13 років він не жив з її матір'ю ОСОБА_3 та не жив з ними в селі Рокосово. В позові про це її батько ОСОБА_8 зазначив так: «Діти живуть з матір'ю. На їх утримання з мене стягуються аліменти по рішенню Хустського міського народного суду з травня 1973 року. Після реєстрації шлюбу ми з дружиною жили погано. Так жити було не можливо і я пішов з сім'ї. І ось уже 13 років ми не живемо разом. Так як я після шлюбу нам з нею ділити нема-чого і я нічого не вимагаю. Мого там нема нічого.» Наведене повністю підтверджує обставини, які їй відомі від матері ОСОБА_3 .
Незважаючи на це, приватний нотаріус Король Н.І. повідомила її що не може видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно, в тому числі на весь жилий будинок АДРЕСА_2 , через те, що майно будувалося (зводилося) в період перебування її матері в шлюбі з батьком ОСОБА_8 , хоча фактично батьки припинили шлюбні відносини та спільне проживання ще у 1971 році. Тому, приватним нотаріусом ОСОБА_9 було рекомендовано мені звернутися до суду із позовом про визнання житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 (стара адреса: АДРЕСА_3 ) особистою приватною власністю моєї матері ОСОБА_3 .
У своєму позові позивач просила суд, визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1287 від 28.12.2012 року, витягу про Державну реєстрацію прав № 36961929 від 25.12.2012 року та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1144, кадастровий номер 2125387100:01:010:0053 в АДРЕСА_2 , яка була надана ОСОБА_3 рішенням виконкому Рокосівської сільської Ради депутатів трудящих від 30.06.1977 року за № 12.
11 серпня 2025 року позивачем ОСОБА_1 на підставі ст. 49 ЦПК України подано заяву про зміну предмету позову.
У поданій заяві позивач вказує , що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
В позовній заяві від 15.07.2024 року нею зазначалося, що відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
Зважаючи на те, що її батько ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , покинув їх з братом - відповідачем по справі та виїхав з с. Рокосово Хустського району ще коли вони були неповнолітніми; їй невідомо чи її батько живий, так само їй не відомо його місце проживання/перебування, що фактично виключає можливість його залучення як сторони до даної справи, вважає за необхідне змінити предмет позову
Згідно із вимогами ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини.
На підставі вищенаведеного, вираховуючи те, що початкові вимоги не в повній мірі можуть забезпечити захист її порушених прав та інтересів керуючись ст.ст. 43, 49 ЦПК України , просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_4 в цілому та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1144, кадастровий номер 2125387100:01:010:0053 в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 та справу слухати у її відсутність.
Відповідачу ОСОБА_2 надіслано копію заяви про зміну предмету позову та надано можливість подати відзив.
На адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява , з якої вбачається, що уточнені позовні вимоги в частині визнання за позивачкою права власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_4 , та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1144 кадастровий номер 2125387100:01:010:0053 , яка розташована в АДРЕСА_2 він визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позовних вимог, та просить справу слухати у його відсутність.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з подачею позивачем та відповідачем заяв про розгляд справи без їхньої участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 померла мати позивачки, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 14.03.2022р., який видано Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ) (а.с.12).
На підтвердження родинних зв'язків позивачем ОСОБА_1 надано свідоцтво про її народження серії НОМЕР_5 від 12.06.1970 (а.с.29).
Після смерті матері позивачки ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається, зокрема, із житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_4 , та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1144 кадастровий номер 2125387100:01:010:0053 , яка розташована в АДРЕСА_2 , які належали померлій матері, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 1287 від 28 грудня 2012 р. та відповідно свідоцтвом № 11 садиби в сільських населених пунктах УРСР ( а.с.15.23)
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 була зареєстрованою за одною адресою з спадкодавцем на момент смерті і фактично проживала з нею в одному дворогосподарстві.
Оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину за померлою мамою у силу приписів ч.3 ст. 1268 ЦК України, а інший спадкоємець ОСОБА_2 визнав позов повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.
Судові витрати слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 мешканкою АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_4 , та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1144 кадастровий номер 2125387100:01:010:0053 , яка розташована в АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2025 р.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.