29 вересня 2025 р. Справа № 440/6876/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/6876/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про скасування податкової вимоги та рішення майна у податкову заставу,
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкової вимоги, в якій просило:
-визнати незаконною та скасувати Податкову вимогу форми “Ю» №0012601- 1305-1631 від 19.11.2024 року складену Головним управлінням ДПС у Полтавській області щодо Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (ідентифікаційний код: 21870998);
-визнати незаконним та скасувати Рішення №1384/13-05 про опис майна Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (ідентифікаційний код: 21870998) у податкову заставу від 19.11.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято справу та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.07.2025 о 10.00 год.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи спірну ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з приписів ст. 240 КАС України, оскільки мали місце повторне неприбуття позивача (представника), належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, без поважних причин, а також те, що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, і беручи до уваги, що представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти як послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки, оголошення повітряної тривоги тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 2 ст.205 КАС України).
Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини 1 статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки щодо підстав для залишення позову без розгляду відповідно до частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 зазначено, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Як було вище зазначено, підставою для залишення судом першої інстанції позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" без розгляду стала неявка позивача та/або його представника у судові засідання, призначені на 09.07.2025 та 17.07.2025, які не повідомили суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подали заяви про розгляд справи без їх участі. При цьому, суд першої інстанції вказав, що дана обставина позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Так ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У судове засідання, призначене на 09.07.2025, позивач та представник позивача не прибув, протокольною ухвалою від 09.07.2025 відкладено розгляд справи на 17.07.2025 у зв'язку з неякою позивача та представника позивача.
У судове засідання, призначене на 17.07.2025, позивач та представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в минуле засідання позивач також не з'явився, ніяких доказів на поважність пропуску не надано.
У судовому засіданні поставлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача. Представник відповідача про залишення позову без розгляду за цих підстав не заперечував.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.07.2025, року через особистий кабінет в системі "Електронний суд" представником позивача Сазоновою С.І. були подані: заява про вступ у справу як представника Позивача та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, призначеному на 09.07.2025 року о 10:00 год. Однак, судом першої інстанції не було вирішено питання щодо вищезазначеного клопотання та заяви.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що в оскаржуваній ухвалі суду про залишення адміністративного позову без розгляду судом першої інстанції не встановлено, яким чином неявка позивача та його представника перешкоджала розгляду вказаної справи, при цьому не навів жодних мотивів та обґрунтування такого висновку.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви у даній справі без розгляду.
Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За правилами ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 по справі № 440/6876/25 - скасувати.
Справу № 440/6876/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич