Справа № 308/14004/25
1-кс/308/5748/25
29 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025071030001783 від 23.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна,
встановив:
на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло означене клопотання про арешт майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 16:30 год. 22.09.2025 року невстановлена особа чоловічої статі ромської народності, віком близько 14 років, перебуваючи за адресою м. Ужгород, вул. Гранітна біля залізничних колій відкрито заволоділа належною заявниці ОСОБА_4 сумкою чорного кольору, в якій знаходилися мобільний телефон марки Самсунг А71, окуляри, грошові кошти в сумі приблизно 200 гривень та інші особисті речі.
По даному факту було розпочато досудове розслідування за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та 23.09.2025 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001783.
У ході проведення огляду місця події за адресою: м. Ужгород, вул. Гранітна, біля буд. 43 було виявлено транспортний засіб марки ВАЗ 2101 з державним номерним знаком НОМЕР_1 голубого кольору. Вказаний автомобіль перебуває в користуванні в гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , даний транспортний засіб вилучено та поміщено на спец майданчик.
Також в ході огляду даного транспортного засобу на багажному відділенні виявлено рожевий полімерний пакет в якому знаходяться бюстгальтер білого кольору та труси світло-коричневого кольору, рушник темно-синього кольору, жилетка темно-синього кольору.
У салоні автомобіля на передньому водійському сидінні виявлено мобільний телефон марки «Samsung», SM-A 715F/ДS, пам'ять 128 Gb, з IMEI НОМЕР_2 .
23 вересня 2025 року постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , транспортний засіб марки ВАЗ 2101 з державним номерним знаком НОМЕР_3 голубого кольору, бюстгальтер білого кольору та труси світло-коричневого кольору, рушник темно-синього кольору, жилетку темно-синього кольору, мобільний телефон марки «Samsung», SM-A 71SF/ДS, пам?ять 128 Gb, 3 IMEI НОМЕР_2 , три відрізки скотча зі слідами папілярних ліній рук, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт на зазначене майно.
Прокурор для участі у судовому засіданні не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власники майна, які були належним чином повідомлені про розгляд клопотання, для участі у судовому засіданні не прибули.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим слідчий суддя розглянув подане клопотання про арешт майна у відсутності вказаних осіб. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до статті 107 КПК.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025071030001783 від 23.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР стало те, що «близько 16:30 год. 22.09.2025 року невстановлена особа чоловічої статі ромської народності, віком близько 14 років, перебуваючи за адресою м. Ужгород, вул. Гранітна біля залізничних колій відкрито заволоділа належною заявниці ОСОБА_4 сумкою чорного кольору в якій знаходилися мобільний телефон марки Самсунг А71, окуляри, грошові кошти в сумі приблизно 200 гривень та інші особисті речі».
22.09.2025 у період часу з 19 год. 09 хв. по 19 год. 43 хв. за адресою м. Ужгород, вул. Гранітна, проведено огляд місця події за адресою: м. Ужгород, вул. Гранітна, біля буд. 43, в ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіб марки ВАЗ 2101 з державним номерним знаком НОМЕР_1 блакитного кольору, який належить ОСОБА_5 , бюстгальтер білого кольору та труси світло-коричневого кольору, рушник темно-синього кольору, жилетку темно-синього кольору, мобільний телефон марки «Samsung», SM-A 715F/ДS, пам?ять 128 Gb, 3 IMEI НОМЕР_2 ; три відрізки скотча зі слідами папілярних ліній рук.
23.09.2025 року вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025071030001783 від 23.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (постанова про визнання речовими доказами від 23.092025 року).
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Незастосування арешту на майно може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини другої статті 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
В свою чергу відповідно до частини третьої статті 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
А частиною десятою статті 170 КПК передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя дійшов висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів слід накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 22.09.2025 року, що проводився за адресою: м. Ужгород, вул. Гранітна, а саме: на бюстгальтер білого кольору та труси світло-коричневого кольору, рушник темно-синього кольору, жилетку темно-синього кольору, мобільний телефон марки «Samsung», SM-A 715F/ДS, пам?ять 128 Gb, 3 IMEI НОМЕР_2 ; три відрізки скотча зі слідами папілярних ліній рук.
Щодо накладення арешту на транспортний засіб марки ВАЗ 2101 з державним номерним знаком НОМЕР_1 блакитного кольору, який належить ОСОБА_5 , то такий слід накласти виключно із забороною відчуження, так як відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, тощо. Таких даних не було обґрунтовано в клопотанні, автомобіль на момент розгляду клопотання стороною обвинувачення оглянутий, сліди кримінального правопорушення зафіксовані. Слідчий суддя вважає, що застосування найменш обтяжливо способу арешту, а саме: без обмеження права користування, буде найбільш сприятливим у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора задовольнити частково.
З метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на майно, вилучене 22.09.2025 року під час проведення огляду місця події за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, біля будинку 43, а саме на:
-бюстгальтер білого кольору та труси світло-коричневого кольору, які вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ СУ;
-рушник темно-синього кольору, який вилучено та упаковано до паперового конверту НПУ СУ;
-жилетка темно-синього кольору, яку упаковано до спец.пакету НПУ QHY0231114;
-мобільний телефон марки «Samsung», SM-A 715F/ДS, пам?ять 128 Gb, 3 IMEI НОМЕР_2 , який вилучено та упаковано до спец. пакету НПУ NPU 5812153.
-три відрізки скотча зі слідами папілярних ліній рук, які поміщено до паперового конверту НПУ;
-транспортний засіб марки ВАЗ 2101 з державним номерним знаком НОМЕР_1 блакитного кольору, із забороною відчуження.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Транспортний засіб марки ВАЗ 2101 з державним номерним знаком НОМЕР_1 блакитного кольору - повернути законному володільцю після набрання цією ухвалою законної сили, попередивши зазначених осіб про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України щодо незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1