29 вересня 2025 р.Справа № 520/8234/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді Калиновського В.А. в справі № 520/8234/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 в справі № 520/8234/24 за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в справі № 520/8234/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
25.09.2025 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Спаскіна О.А., Калиновського В.А.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що станом на 25.09.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 в справі № 520/8234/24 не виконано, законні вимоги позивача ігноруються відповідачами, які зловживають своїми правами, оплату комунальних пільг з вересня 2024 року по теперішній час не здійснено, а постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 в справі № 520/8234/24, яка, на думку позивача, прийнята з порушенням процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 в справі № 520/8234/24 залишено без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді Калиновського В.А. у справі № 520/8234/24 вважати необґрунтованою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу зазначену заяву про відвід передано на розгляд судді Макаренко Я.М.
Перевіривши заяву, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення відводу з огляду на таке.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другої вказаної статті, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому.
При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді ( п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ( п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Отже, метою запровадження інституту відводу судді від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді під час розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що для відведення суддів необхідно обґрунтувати їх заінтересованість в результаті розгляду справи, а також обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.
При цьому не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
В обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Спаскіна О.А., Калиновського В.А., позивач зазначає, що підставою для відводу є порушення процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 в справі № 520/8234/24.
Отже, підставою для відводу позивач обґрунтовує незгоду з процесуальним рішенням суду.
При цьому, наведені доводи, на переконання судді, не можуть бути свідченням існування об'єктивних обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів з огляду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану зацікавленість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтування заяви позивача про відвід колегії суддів і та наведені в їх обґрунтування обставини не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
Інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України, та обґрунтувань відводу колегії суддів заявником не надано.
Таким чином, ОСОБА_1., обґрунтовуючи заяву про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А., Калиновського В.А., переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що судді є упередженими на користь відповідача, не надав.
Інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, та обґрунтувань відводу судді позивачем не наведено.
Доказів на підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості при розгляді даної справи, із матеріалів справи та доводів заяви не встановлено.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для відводу колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді Калиновського В.А. у справі № 520/8234/24, з огляду на що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., членів колегії: судді Спаскіна О.А., судді Калиновського В.А. у справі № 520/8234/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Макаренко Я.М.