29 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10832/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лукашова О.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Командира ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:
ОСОБА_1 звернувся через свого представника до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до командира НОМЕР_1 загальновійськового полігону Гончарівського навчального центру, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність командира НОМЕР_1 загальновійськового полігону Гончарівського навчального центру щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії;
зобов'язати командира НОМЕР_1 загальновійськового полігону негайно направити ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаної норми представником позивача не зазначено вказаних відомостей щодо позивача та відповідача, а саме, не вказано: місце проживання чи перебування позивача, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Пунктами 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Водночас, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Суд звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.
Так, у прохальній частині позовних вимог позивач, зокрема просить визнати протиправною бездіяльність командира НОМЕР_1 загальновійськового полігону Гончарівського навчального центру щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії.
Таке формулювання позовних вимог позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову, тому позивачу необхідно визначитись з належними позовними вимогами.
При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.
Тобто, що кожна особа (позивач) має право звернутися за захистом свого порушеного права, порушення якого допущено особою, до якої заявлено позов. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Однак, гіпотетичний інтерес не охоплюється судовим захистом. Наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно.
Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
Крім того, представник позивача вказує, що адвокатський запит та клопотання, безпідставно повернуті командуванням, не були передані до юрвідділу, а віддані військовослужбовцю. Проте до позову не додано жодних належних та допустимих доказів.
Також представник позивача вказує, що ОСОБА_1 перебуває у військовій частині, що дислокується на території НОМЕР_1 загальновійськового полігону Гончарівського навчального центру, проте до позовної заяви не долучено жодних доказів в обґрунтуванням вищевикладеного (наказ про призов позивача, наказ по стройовій частині про зарахування, тощо).
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вказаної норми представником позивача не вказано наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також згідно з пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаної норми представником позивача не зазначено вказаних відомостей.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, то суд зазначає, що сама по собі наявність у позивача статусу "військовослужбовець" не звільняє його від сплати судового збору. Пільги щодо сплати судового збору встановлені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». Проте, суд звертає увагу, що наявність пільг має бути підтверджена належними доказами: посвідченням, довідкою, тощо. Натомість представником позивача не додано жодного доказу на підтвердження права позивача на звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 8 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
В порушення зазначених норм позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати, а також не зазначено підстави звільнення позивача від сплати судового збору, якщо такі наявні.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн та надати до суду документ про його сплату або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.
Згідно з частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Позовна заява подана за допомогою системи ''Електронний суд'' , проте в порушення вказаної норми представником позивача не додано доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належно оформленої позовної заяви з дотримання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України .
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ЛУКАШОВА