Справа № 307/3582/23
Провадження №1-кп/307/202/23
про продовження строку тримання під вартою
29 вересня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.152, ч.4 ст.186 КК України,
В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.152, ч.4 ст.186 КК України.
В судовому засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з тих підстав, що строк тримання під вартою закінчується, а ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , при цьому заявили клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи з визначенням застави.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши інших учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч.4 ст.186 КК України, які є тяжкими злочинами та передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Також встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оскільки на даний час судовий розгляд в даному кримінальному провадженні триває, при цьому ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжного заходу на даний час в повній мірі не відпали і продовжують існувати, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, один з яких пов'язаний з насильством, суд вважає що підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу або визначення застави відсутні, а тому щодо обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюбез визначення розміру застави, а в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 331, 369 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угля, Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.152, ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід в виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 60 днів, тобто до 24 години 27 листопада 2025 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду на протязі п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 29 вересня 2025 року.
Головуючий ОСОБА_1