Справа № 307/3182/25
Провадження № 3/307/1204/25
26 вересня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
07.08.2025 року о 12 год. 35 хв. у павільйоні в смт. Солотвино по вул. Гагаріна ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність (господарську діяльність) без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, а саме станом на 07.08.2025 року в павільйоні за адресою АДРЕСА_2 проводиться продаж підакцизних товарів в асортименті, продовольчі товари та непродовольчі, чим порушив ст. 50 ЦК України, ст. 4 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та щиро розкаявся. Додав, що два роки тому у нього померла дружина, яка і займалася підприємницькою діяльністю, однак після смерті дружині він документів для здійснення підприємницької діяльності не оформив.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Панфілов П.Г. в судовому засіданні просив не притягувати до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та справу закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та розглянувши дану справу вважаю, що у діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом.
Статтею 4 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», передбачено обов'язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. Згідно ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії 2111/07-16-07-05 від 07.08.2025 (а.с. 1), направленням на фактичну перевірку від 07.08.2025 №3456/07-16-07-05 (а.с.2) та особистими поясненнями ОСОБА_1 під час розгляду справи.
Вищенаведені докази, які є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки сумнівів у їх достовірності чи порушень під час їх підготовки та збирання у ході розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП адміністративного правопорушення.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23,33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідност. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, є вдівцем та має на утриманні неповнолітню дитину, негативних наслідків від вчиненого ним адміністративного правопорушення не наступило, тому на підставі ст. 22 КУпА його слід звільнити від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження та відповідно до ч. 2 ст.284 КУпАП закрити справу.
Керуючись ст. ст.22, 33, 283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.М. Бряник