Справа № 306/916/25
Провадження № 2/306/731/25
29 вересня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
за участю секретаря судового засідання Олефір А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ТзОВ «Фінансова Компанія "ЕЙС» - Полякова Олексія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ «ФК"ЕЙС» звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 29.01.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9598444 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зазначає, що відповідач, згідно даного договору отримав 5000,00 грн на свій картковий рахунок. Також зазначає, що 21.10.2024 року ТОВ "МАКС КРЕДИТ" уклали договір факторингу №21102024-МК/Ейс, згідно умов якого, ТОВ "МАКС КРЕДИТ відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Зазначає, що первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак, відповідач взятих на себе зобов'язань по договору не виконує, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надає, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, у розмірі 36372 грн, яку представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 та понесені ТОВ «ФК"ЕЙС» судові витрати 9422,40 грн. які складаються з 7000,00 - витрати на професійну правничу допомогу, 2422,00 - судового збору.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача у поданій позовній заяві просив у разі неявки позивача в судове засідання, розгляд справи проводити у його відсутності (а.с.9).
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України (а.с.125, 127).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно договору кредитної лінії №00-9598444 від 29.01.2024 року ОСОБА_1 отримала від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, строком на 360 днів, строк повернення кредиту 23.01.2025 року (а.с. 17-26).
Відповідно до виписки з особового рахунку за вищевказаним кредитним договором та розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 36372,00 грн, яка складається 5250,00грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 31122,00 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с.53).
Судом встановлено, що право вимоги за вказаним договором, 21.10.2024 року, перейшло до ТОВ «ФК "ЕЙС" (а.с. 59-64).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути банку та сплатити відсотки.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо понесених позивачем судових витрат, суд констатує наступне.
За приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог і розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до вищезгаданої норми Закону з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2422,40 грн судового збору за подачу позовної заяви.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв'язку з розглядом справи. До таких, окрім судового збору входять витрати на правничу допомогу на загальну суму 7000.00 грн. - гонорар адвоката.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір № 07/04/25-02 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.04.2025 року, протокол погодження вартості послуг до вищевказаного договору, додаткова угода № 39, Акт прийому передачі послуг за даним Договором на суму 7000,00 грн (а.с. 79-81,82,83-85,86).
Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За роз'ясненнями викладеними у постанові КЦС ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Рішеннями ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 та у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року стверджено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим і відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на грошову допомогу у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТзОВ "Фінансова команія "ЕЙС" щодо покладення витрат на професійну (правничу) допомогу на відповідача, в частині стягнення 7000 грн. вищезгаданим нормам закону не відповідає, витрати у заявленій сумі не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді, у зв'язку з чим в даній частині позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов представника ТзОВ «Фінансова Компанія "ЕЙС» - Полякова Олексія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС», адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956 заборгованість за Кредитним договором №00-9598444 від 29.01.2024 року в розмірі 36372 (тридцять шість тисяч триста сімдесят дві) гривні 00 копійок, яка складається з 5250,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 31122,00 грн - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС», адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956, 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок - сплаченого судового збору.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець
29.09.2025 року