Справа № 388/2579/24
26.09.2025 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Лященка Я.О.,
розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області (далі - Управління) звернулось до суду з цим позовом до відповідачів та просить стягнути з них солідарно на користь ДЕРЖАВИ в особі Управління шкоду, заподіяну незаконним виловом водних біоресурсів в розмірі 76636 грн.
Позов мотивує тим, що 9 червня 2024 року під час рибоохоронного рейду на річці «Боковенька» в с. Іванівці Кропивницького району Кіровоградської області було виявлено громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які здійснювали протизаконний вилов раків забороненим знаряддям лову - «Волоком сітковим». Виловили 23 екземпляри раків. Своїми діями відповідачі порушили п. 1.8, п. 2.1 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» за що, передбачено відповідальність за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розмір матеріальної шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконних дій відповідачів становить 76636 грн (23 раки х 3332 = 76636).
Постановами Долинського районного суду Кіровоградської області від 7 серпня 2024 року відповідачів притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений строк відзиви на позовну заяву до суду не надіслали.
У судове засідання представник Управління не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, повідомлялись про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом установлено, що 9 червня 2024 року о 15:30 годині на річці «Боковенька» у с. Іванівці Гурівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 здійснювали протизаконний вилов раків забороненими знаряддями лову - «Волоком сітковим». Виловили 23 раки, чим порушили вимоги ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пункти 1.1, 4.5 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 19 вересня 2022 року № 700, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 року за № 1412/38748 (далі - Правила). За ці дії постановами Долинського районного суду Кіровоградської області від 7 серпня 2024 року (справи № 388/1428/24, № 388/1429/24) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення (а. с. 13-16).
Отже, в силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вищезазначені постанови суду у справах про адміністративні правопорушення є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій осіб, стосовно яких ухвалені постанови суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цими особами.
Згідно з п. 4 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30 вересня 2015 року (далі - Положення), Держрибагенство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічні зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також контролює діяльність територіальних органів Держрибагенства.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держрибагенство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).
Відповідно до п. 1 Положення Управління Державного агентства з меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області (далі - Кіровоградський рибоохоронний патруль), затвердженого наказом Держрибагенства від 15 лютого 2024 року № 77, Кіровоградський рибоохоронний патруль є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у його складі як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.
Повноваження Кіровоградського рибоохоронного патруля поширюються на Кіровоградську область, територію та акваторію водного об'єкта в межах районів діяльності, визначених Держрибагенством.
За п. 7.4 Положення про Управління Державного агентства з меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області, Кіровоградський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства України, беручи до уваги те, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища вчинено на території Кіровоградської області, то саме Управління Державного агентства з меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах щодо стягнення невідшкодованої суми збитків, завданих незаконним виловом живих водних біоресурсів.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
Відтак, несплата відповідачами визначеного в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом живих водних біоресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.
До природних ресурсів загальнодержавного значення належать, зокрема, дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення (п. «ж» ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у водних об'єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (чч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
За ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
При незаконному вилові раків спричиняються прямі збитки державі.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об'єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні. Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 541/307/17.
За змістом п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У чч. 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За загальним правилом для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною поведінкою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
У цій цивільній справі внаслідок винних діянь відповідачів щодо незаконного вилову раків, заподіяно шкоди на суму 76636 грн.
Розмір цієї шкоди нараховано згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України) (додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042), а саме 1 рак (крім широкопалого та товстопалого рака) Astacidae - 196 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
З огляду на вищезазначене, шкода завдана відповідачами підлягає відшкодуванню ними шляхом стягнення солідарно на користь держави в особі Управління цієї суми коштів. Тобто цей позов підлягає задоволенню повністю.
За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з положеннями п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Отже, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Управління у рівних частках з кожного 3028 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,
Задовольнити позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) солідарно на користь ДЕРЖАВИ в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області (місцезнаходження за адресою: вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код: 43332895, рахунок № UA588999980333149331000011527, отримувач ГУК у Кіровоградській області/тг с. Гурівка/24062100, код отримувача: 37918230) шкоду, заподіяну незаконним виловом водних біоресурсів в розмірі 76636 грн (сімдесят шість тисяч шістсот тридцять шість гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області (місцезнаходження за адресою: вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код: 43332895) по 1514 грн (одній тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень) з кожного понесених судових витрат зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський