29 вересня 2025 року справа № 640/15919/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Фонду державного майна України, третя особа Державне підприємство “Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції» про стягнення податкового боргу,
встановив:
21.08.2019 Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Фонду державного майна України, третя особа: Державне підприємство "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" про стягнення податкового боргу у розмірі 390942,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 суддя Янківська В.П. прийняла до свого провадження справу №640/15919/19 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 замінено позивача у справі - Головне управління ДПС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код в ЄДРПОУ 43983495).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 залучено в якості відповідача до участі у справі №640/15919/19 - Фонд державного майна України.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказує про наявність підстав для стягнення про стягнення податкового боргу у розмірі 390942,00 грн.
Фонд державного майна України надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Станом на дату звернення з адміністративним позовом ДП «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції» має податковий борг у загальній сумі 11 750 849,31грн. (ПДВ - 7 764 520,47грн., податок на доходи фізичних осіб - 751 685,64грн., земельний податок - 3 231 753,20грн., частина чистого прибутку - 2890,00грн.), у тому числі: податковий борг за грошовими зобов'язаннями, самостійно визначеними платниками податків, складає 7 148 081,97грн.; податковий борг за результатами контрольно - перевірочної роботи - 1 560 622,44грн.
Податковий борг виник та існує не припиняючись з 2008 року.
З початку 2019 по ДП «ДНЦЛЗ» (податковий номер 00482329) допущено зростання податкового боргу у сумі 419,9 тис. грн. за 2018 рік зростання суми податкового боргу склало 1 158,1 тис. грн. Слід зазначити, що платником податків не сплачуються навіть самостійно задекларовані грошові зобов'язання, а саме:
- за 2019 рік нараховано по ПДВ грошові зобов'язання у сумі 135,3 тис. грн., сплачено Отис. грн.,;
- за 2018 рік нараховано по ПДВ грошові зобов'язання у сумі 745.9 тис. грн., сплачено 368,9 тис. грн.;
- за 2017 рік нараховано по ПДВ грошові зобов'язання у сумі 1644.2 тис. грн., сплачено 1309,4 тис. грн.
Крім того, по платнику податків нараховуються пеня згідно ст. 129 ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, платником податків ДП «ДНЦЛЗ» (податковий номер 00482329) не виконано свої обов'язки, визначені ПКУ та Конституцією України. За 2017-2019 платником не сплачено самостійно задекларовані грошові зобов'язання.
Податковий борг, який є предметом розгляду даної справи виник з таких нарахувань:
- нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9266452520 від 18.01.2017 термін сплати 30.01.2017 у сумі 161106,00 грн;
- нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9023740246 від 20.02.2017 термін сплати 02.03.2017 у сумі 107890,00 грн;
- нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9041878129 від 15.03.2017 термін сплати 30.03.2017 у сумі 121946,00 грн.
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу від 05.05.2008 №1/492 та податкову вимогу від 06.06.2008 №2/638, які вручено платнику податків.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем'єр-міністра України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України», основними завданнями Фонду державного майна України є реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України.
Водночас повноваження, якими Фонд наділений для виконання основних завдань, встановлені ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України».
Ст. 96 Податкового кодексу України встановлює порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.
Згідно із п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Отже, лише у разі неотримання відповіді у встановлений строк або отримання відмови, контролюючий орган має право звернутися до суду із позовом про стягнення податкового боргу на кошти органу управління.
Жодних звернень від ГУ ДФС у Харківській області щодо податкового боргу Підприємства на адресу Фонду, як органу управління Підприємством, не надходили та в матеріалах справи не містяться
Суд звертає увагу, що в ухвалі від 28.01.2016 у справі № К/800/37839/15 Вищий адміністративний суд дійшов висновків про те, що правовідносини щодо погашення податкового боргу держаних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, ст. 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).
Порядок стягнення податкового боргу з підприємства, встановлений статтею 96 Податкового кодексу України є безумовним обов'язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 96 Податкового кодексу України викладена в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 821/1295/17, від 31 липня 2018 року у справі № 820/2916/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 807/903/15, від 20 грудня 2018 року у справі № 826/10168/15, від 28 січня 2019 року у справі № 810/2322/17, адміністративне провадження № К/9901/54345/18 (ЄДРСРУ № 79503402).
Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон) та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу,
Отже, заходи стягнення податкового боргу, встановлені п. 95.1 ст. 95 ПК України, зокрема продаж майна, не можуть бути застосовані щодо державних підприємств та господарських товариств у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема, передбачено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об'єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо:
вчинення правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об'єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні;
вчинення правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об'єкти;
вчинення правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є придбання, відчуження, обтяження, набуття у власність у інший спосіб акцій, часток, а також похідних цінних паперів та ін.
Тобто, заборонені дії, які б призвели до знецінення єдиного майнового комплексу або пакету акцій (частки).
Відповідно до п. 95.9 ст. 95 ПК України у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.
Враховуючи, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, здійснюється приватизація Підприємства у відповідності до чинного законодавства діють обмеження, встановлені ч. ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема щодо заборони здійснення безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління без згоди органів приватизації, а також щодо неможливості порушення справ про банкрутство боржників, якими є державні підприємства щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Поряд з цим, відповідно до пп. 87.3.5 п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.
Принципи та процедура віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, які не підлягають приватизації, регламентуються Положенням про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 № 1954 (далі за текстом Положення № 1954).
Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі- продажу, до якого включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін, в тому числі, щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у свої постанові від 18.02.2025 у справі № 640/36719/21 дійшов до наступного висновку: «колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність, даному випадку, передбачених статтею 96 ПК України підстав для звернення контролюючого органу цим позовом до суду. Позивач не довів, що майно третьої особи, і яке саме майно, не підлягає приватизації.
Пославшись на положення пунктів 87.1, 87.2, 87.5 статті 87, пункту 95.22 статті 95 ПК України щодо дебіторської заборгованості платника податків, строк погашення якої настав, як джерела погашення податкового боргу такого платника податків, суди попередніх інстанцій дійшли однакової думки, що контролюючим органом не досліджено можливість погашення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості, наявної в державного підприємства.
Крім того, окремою підставою для відмови в задоволенні позову є те, що в межах цієї справи податковий орган не довів, що ним вжито вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням про стягнення сум податкового борг третьої особи.».
За таких обставин, Фонд наголошує на тому, що в спірному випадку відсутня одна з обов'язкових передумов для звернення позивача до суду з цим позовом та покладання на Фонд обов'язку із сплати податкового боргу Підприємства, а саме - здійснення приватизаційної процедури щодо Підприємства.
Викладені обставини в їх сукупності свідчать, що вимоги позивача стосовно звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням зазначеного суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА