м. Черкаси
29 вересня 2025 року Справа № 580/10095/25
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
08 вересня 2025 року ОСОБА_2 подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_2 правил військового обліку;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_2 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_2 правил військового обліку.
23.09.2025 представник позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (його структурним підрозділам) в особі її посадових/службових осіб, вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією, у тому числі щодо направлення на військово-лікарську комісію, ОСОБА_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що позивач за зверненням відповідача наразі облікований в Головному управлінні Національної поліції України за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», він може бути затриманий та доставлений до ТЦК та СП, що обмежує право позивача на свободу пересування по території держави. Відсутність вжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що позивач буде підданий незаконним діям з боку органів військового обліку, що спричинить непоправні негативні наслідки для позивача, в тому числі це матиме вплив на його психологічний стан та соціальне становище, що ще більше погіршить його здоров'я, та позивач також буде вимушений оскаржувати дії ТЦК та СП направлені на його мобілізацію, оскільки вони будуть протиправними з огляду на відсутність з боку позивача порушень правил військового обліку та мобілізаційного законодавства, що також ускладнить виконання рішення суду у даній справі. В умовах воєнного стану можуть виникнути ситуації, коли позивач буде незаконно обмежений у праві на виїзд за межі країни, що також порушує його конституційні права. Невжиття заходів забезпечення позову може спричинити незаконне застосування адміністративних або кримінальних санкцій щодо позивача у зв'язку з невиконанням військового обов'язку.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суддя зазначає таке.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суддя зазначає, що необхідною умовою забезпечення цього позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Предметом спору в даній справі є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_2 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_2 правил військового обліку.
Разом з тим, суддя врахував, що між сторонами відсутній спір щодо дій відповідача, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Крім того, позивач не надав доказів, що відповідач вживає заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
В контексті наведеного, суддя звертає увагу, що позивач не підтвердив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 року №640/497/19 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
З урахуванням зазначеного, суддя доходить висновку, що заявлені заходи забезпечення позову є не співмірними до позовних вимог.
При цьому, обставини правомірності/протиправності спірного рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету спору у цій справі.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суддя дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача від 23.09.2025 (вх. №47940/25) про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/10095/25 відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА