29 вересня 2025 року справа № 580/9312/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" про відвід судді Орленко В.І. в адміністративній справі №580/9312/25 за позовом приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І. перебуває адміністративна справа №580/9312/25 за позовом приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо не списання податкового боргу приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" та щодо не звільнення майна приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" з податкової застави, переліченого у акті опису майна № 34/23-00-13-06-15 від 04.07.2025;
зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області списати податковий борг приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім", що виник до 28.09.2023 та звільнити з податкової застави майно приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" (код в ЄДРПОУ: 05491511; місцезнаходження: Черкаська область, м. Звенигородка, вулиця Козачанська, будинок 26), перелічене в акті опису майна № 34/23-00-13-06-15 від 04.07.2025;
зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" шляхом виключення реструктуризованого податкового боргу та податкового боргу зобов'язання за яким було сплачено у загальній сумі 660110,15 грн.
25.09.2025 (вх. №48278/24) суду надійшла заява приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" про відвід головуючої судді Орленко В.І.
Заява вмотивована тим, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №580/9312/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлений ухвалою суду п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву спливав 12.09.2025.
12.09.2025 через підсистему Електронний суд ЄСІТС від ГУ ДПС у Черкаській області було отримано клопотання яким управління просило суд продовжити строк для подання відзиву та витребуваних судом доказів.
У зв'язку із чим, ПАТ "Звенигородкаагрохім" було подано письмові заперечення на вказане клопотання та докази, що 09.09.2025, тобто за три дні до подання клопотання про продовження строків для подання доказів, ДПС України уже було розглянуто скаргу ПАТ "Звенигородкаагрохім" та винесло відповідне рішення.
Однак, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 постановленою під головуванням судді Орленко В.І. клопотання представника ГУ ДПС у Черкаській області про продовження процесуального строку задоволено та продовжено процесуальний строк для надання відзиву та витребуваних ухвалою суду від 28.08.2025 доказів у справі №580/9312/25 на 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Представник позивача стверджує, що ухвала суду від 22.09.2025 не містить фактично жодного обґрунтування мотивів прийняття рішення про продовження ГУ ДПС у Черкаській області строків для подання відзиву та витребуваних доказів. Судом лише вказано, що було враховано доводи представника відповідача щодо неможливості подати відзив на позов та витребувані судом докази в межах наданого судом строку. Жодних мотивів щодо неприйняття чи відхилення заперечень ПАТ "Звенигородкаагрохом" зазначена ухвала не містить, особливо із урахуванням завершення процедури розгляду ДПС України скарги на незавершеність чого й посилалося ГУ ДПС у Черкаській області.
Обґрунтованість ухвали про продовження процесуальних строків, на думку представника позивача, повинна бути здійснена в межах, які дозволяють стороні вважати, що всі її аргументи були почуті, а суддею вірно застосовано норми процесуального законодавства. Зокрема, в ній повинні бути наведені аргументи, що переконали суддю у задоволенні чи відхиленні клопотання враховуючи наявність/відсутність поважних причин, які перешкоджають вчиненню процесуальної дії.
Представник ПАТ "Звенигородкаагрохім" зазначає, що заперечуючи проти клопотання ГУ ДПС у Черкаській області не лише надало суду докази відсутності існування обставин із якими було пов'язано прохання продовжити процесуальні строки (факт завершення розгляду ДПС України скарги), але й чітко констатувала відсутність поважних причин існування яких перешкоджало б своєчасному поданню до суду відзиву та витребуваних доказів.
Однак, суддя Орленко В.І. не вказала мотивів не прийняття заперечень ПАТ "Звенигородкаагрохім" та продовжила ГУ ПДС у Черкаській області строк для подання відзиву та витребуваних судом доказів. І хоча строк, який продовжено не є значним та відсутні підстави стверджувати, що дії судді призвели до негативних наслідків для сторін, вони впливають на авторитет судової влади в Україні.
Не наведення мотивів прийняття рішення, на переконання представника позивача, впливає на впевненість суспільства у прийнятті суддями справедливих і безсторонніх рішень. Необґрунтоване та не мотивоване продовження стороні відповідача строків для вчинення процесуальних дій порушує принцип рівності сторін, адже ПАТ "Звенигородкаагрохім" не може вчиняти процесуальні дії поза межами встановлених судом строків, адже такі продовжено лише ГУ ДПС у Черкаській області.
Вважаючи, що під час постановлення суддею ухвали від 22.09.2025 суддею Орленко В.І. було допущено дисциплінарне правопорушення передбачене підпунктами б) та г) пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, ПАТ "Звенигородкаагрохім" було подано до Вищої ради правосуддя відповідну скаргу.
Представник позивача вважає наявними підстави для відводу судді Орленко В.І., адже вона не може бути об'єктивною та безсторонньою, враховуючи факт подання ПАТ "Звенигородкаагрохім" до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді.
На думку представника позивача, суддя проявила ряд дій, які у своїй сукупності викликають у незалежного спостерігача об'єктивні сумніви щодо її безсторонності: залишила без руху позовну заяву із підстав несплати судового збору, хоча такий було сплачено докази чого були наявні у судді; невірно визначила предмет позову; несвоєчасно розглянула клопотання про витребування доказів, яке було викладено у позовній заяві; не зазначила мотивів відхилення документально підтверджених заперечень щодо відсутності у ГУ ДПС у Черкаській області перешкод у поданні до суду відзиву та витребуваних судом доказів. При цьому, повністю необґрунтоване та спростоване доказами клопотання відповідача було задоволено без будь якого обґрунтування.
Подання ж скарги щодо дисциплінарного проступку судді Орленко В.І., у зв'язку із іншими діями судді створює у позивача об'єктивний сумнів у безсторонності судді та можливості її вирішити справу керуючись виключно засадами адміністративного судочинства.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І. від 25.09.2025 визнано необґрунтованою заяву представника приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" про відвід судді Орленко В.І. Заяву про відвід судді Орленко В.І. (вх. 25.09.2025 №48278/25) у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передано для визначення судді, який буде розглядати заяву про відвід.
Шляхом автоматизованого розподілу вищевказану заяву про відвід передано для вирішення судді Рідзелю О.А.
За приписами ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів, що головуюча суддя у справі №580/9312/25 Орленко В.І. брала участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, або щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 КАС України.
Жодних належних, допустимих і достовірних доказів упередженості, необ'єктивності, особистої зацікавленості судді Орленко В.І. в результаті вирішення спору матеріали справи не містять.
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що його підставою є незгода процесуальними рішенням та діями судді у цій справі, зокрема: залишення без руху позовної заяви; невірно визначення предмету позову; несвоєчасний розгляд клопотання про витребування доказів; не зазначення мотивів відхилення заперечень щодо відсутності у ГУ ДПС у Черкаській області перешкод у поданні до суду відзиву та витребуваних судом доказів та задоволення відповідного клопотання відповідача.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 передбачено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Сам по собі факт незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді не є об'єктивною підставою для сумнівів в неупередженості судді.
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладеною в апеляційній скарзі на судове рішення.
Отже, заявлення відводу судді з підстав незгоди з його процесуальними рішеннями та діями не може бути підставою для відводу.
При цьому, посилання представника позивача на те, що доводи цієї заяви не пов'язані із незгодою із процесуальними рішеннями судді спростовуються змістом самої заяви, в якій наведено обґрунтування незгоди позивача з процесуальними рішення та діями судді Орленко В.І. під час розгляду справи.
Щодо посилання представника позивача на подання до Вищої ради правосуддя скарги від 24.09.2025 стосовно судді Орленко В.І., суд зазначає, що відповідно до рішення Ради суддів України від 01.03.2019 №13 наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги надії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Щодо об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, з аналізу наведених норм суд зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями у даній справі, стосовно суб'єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об'єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників в реалізації механізму безпідставного затягування строків розгляду справи.
Під час розгляду адміністративної справи №580/9312/25 має місце безсторонність суду як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, оскільки заявником не надано доказів протилежного.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Отже, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Тому з огляду на повноваження суду, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України під час розгляду цієї справи, стверджуванні заявником припущення без надання належних доказів не свідчать про упередженість або необ'єктивність головуючого судді. Жодного належного та допустимого доказу протилежного заявник не надав.
Тому заявлений відвід судді Орленко В.І. з вищевказаних підстав не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2-16, 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" від 24.09.2025 (вх. від 25.09.2025 №48278/25) про відвід судді Орленко В.І. в адміністративній справі №580/9312/25 за позовом приватного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ