29 вересня 2025 року справа № 580/9731/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
28 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2025 з урахуванням проведених раніше виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправно зменшив розмір його пенсії з 90% до 70% від основного розміру грошового забезпечення та обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.
Відповідно до матеріалів справи позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №580/12581/24 здійснено перерахунок пенсії позивача із зменшенням розміру його пенсії з 90% до 70% від основного розміру грошового забезпечення та обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до пункту “а» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Матеріалами справи встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-17), який набрав чинності з 01.10.2011, та п.23 розділу II Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014, до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри “ 90» замінено цифрами “ 80» та цифри “ 80» замінено цифрами “ 70» відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 85% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Так, в постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахування вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду).
Аналогічний правовий висновок також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.
Суд додатково зазначає, що ч. 3 ст. 11 Закону №2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, як Законом №2262-ХІІ так і Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні позивачу перерахунку пенсії, протиправно зменшено розмір пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Враховуючи те, що право позивача на перерахунок його пенсії встановлено чинним законодавством України, позивач має законні підстави на перерахунок його пенсії, з урахуванням 90% відповідної суми грошового забезпечення.
Щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром суд зазначає таке.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668 (далі - Закон №3668) частину 5 статті 43 Закону №2262 викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У подальшому, у зв'язку з доповненням Законом від 12.04.2016 №1080 статті 43 Закону №2262 новими частинами частина 5 стала частиною 7.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262 зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Ухвалюючи таке рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20.12.2016 ч. 7 ст. 43 Закону №2262 втратила чинність, а тому з цієї дати цей Закон, який є спеціальним у питаннях обчислення пенсії військовослужбовцям, не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Разом з тим, згідно зі ст. 2 Закону №3668, на приписи якої послався відповідач, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих), зокрема відповідно до Закону №2262 не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення неконституційними не визнавались.
Таким чином з 20.12.2016 склалась ситуація, коли двома законами по різному регулюється питання обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців.
Вирішуючи питання, норми якого Закону підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд виходить з такого.
По-перше, згідно з преамбулою Закону №2262 цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Отже, саме Закон №2262 є спеціальним Законом, який регулює питання пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції, і він жодних обмежень щодо максимального розміру пенсії не містить.
По-друге, Конституційний Суд України в рішенні від 20.12.2016 чітко зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Суд зауважує, що така позиція КСУ стосується не тільки приписів ч. 7 ст. 43 Закону №2262, які визнані неконституційними, а й встановлює загальний підхід до спірних правовідносин, відповідно до якого пенсія, яку особа отримує відповідно до Закону №2262, обмежена в розмірі бути не може, оскільки це суперечить положенням ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а та від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Такий висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала з огляду на те, що суперечливе і неоднозначне регулювання спірних відносин порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
Отже, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, у даній справі застосуванню підлягають саме норми Закону №2262 з урахуванням Рішення КСУ від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не Закону №3668, а тому пенсія, яку особа отримує відповідно до Закону №2262, обмеженню максимальним розміром не підлягає.
Отже, зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.
З огляду на вищевикладене, суд, доходить висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, та виплатити різницю пенсії з 01.03.2025 з урахуванням вже виплачених сум.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, та виплатити різницю пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА