26 вересня 2025 року справа № 580/6375/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявлює самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
04.06.2025 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №231050005403 від 08.04.2025;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №231050005403 від 17.04.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 05.03.2025.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки досягнув необхідного віку та має необхідний стаж роботи, проте рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено в призначенні пенсії №231050005403 від 08.04.2025, №231050005403 від 17.04.2025. Позивач вважає такі рішення протиправними та таким, що належать скасуванню, тому звернувся до суду за захистом свого майнового права.
Ухвалою суду прийнята позовна заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначається, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, що розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії Позивач не набув необхідного страхового стажу.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначається, що підставі поданих позивачем документів, управлінням прийняте рішення про відмову у призначення пенсії позивачу, оскільки термін знаходження у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить менше 4 років.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надало до суду письмові пояснення по суті спору, де зазначив, що згідно поданих документів встановлено, що позивач проживав в 4 зоні посиленого контролю, станом на 01.01.1993 - 3 роки 6 місяців 21 день. Зважаючи на відсутність доказів факту постійного проживання та (або) роботи позивачки в зоні радіоактивного забруднення з моменту Чорнобильської катастрофи по 31.07.1986, право на початкову величину зниження пенсійного віку позивач не має. Крім того зазначив, що зниження пенсійного віку має відбуватись у загальному порядку - на 1 рік за 3 роки проживання (роботи).
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Черкаською обласною державною адміністрацією позивач є громадянкою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4).
31.03.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності заяву позивача, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та прийнято рішення №231050005403 від 08.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - 4 роки до 01.01.1993.
Не погоджуючись із рішенням позивач 09.04.2025 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності заяву позивача, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення №231050005403 від 17.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», з тих самих підстав, що зазначені у рішенні №231050005403 від 08.04.2025.
Позивач з рішеннями пенсійних органів не погоджується, вважає їх протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796).
Пунктом 4 частини першої статті 14 Закону № 796 передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, категорія 4.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону № 796, згідно з пунктом 2 частини першої якої потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону № 796 призначення та виплата пенсій означеним категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і Закону №796.
Частиною першою статті 65 Закону № 796 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 3, 4 статті 65 Закону № 796 посвідчення"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок № 51).
Пунктом 2 Порядку № 51 передбачалося, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Окрім того, суд зазначає, що документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (далі Порядок № 22-1).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається і документ, який засвідчує особливий статус особи, зокрема посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З наведених норм вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 599/564/17, від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17 та від 21.11.2019 у справі № 572/47/17.
Таким чином, посвідчення громадянина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Більше того, що довідками від 27.05.2025 №64, №65 підтверджується, що позивач з 11.09.1985 по 26.06.1087 навчалася у Звенигородській середній школі №2 м. Звенигородка.
По закінченню Черкаського медичного училища позивач продовжувала проживати у м. Звенигородка, де проживає і на теперішній час, що підтверджується будинковою книгою та відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання від 21.03.2025 №116/12-3-07.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для призначення пенсії з огляду на те, що станом на 01.01.1993 у позивача відсутній 4 річний стаж проживання (робота) в зоні посиленого радіологічного контролю, суд оцінює критично, адже основним документом що підтверджує статус громадянина, який є потерпілий від Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є посвідчення громадянина, який потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії серії НОМЕР_1 .
Разом з тим відповідачем не надано суду доказів того, що видане позивачу посвідчення визнане недійсним, а раніше присвоєний статус скасований.
Таким чином, рішення №231050005403 від 08.04.2025, №231050005403 від 17.04.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнається судом протиправними і такими, що належить скасуванню.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб'єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб'єкта. Рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
З урахуванням повноважень суду відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на широкий спектр повноважень відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обставин розгляду повторно поданої заяви позивача від 09.04.2025 про призначення пенсії за віком, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту права позивача на пенсійне забезпечення з огляду на принципи належного врядування належить зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 09.04.2025 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку з урахуванням висновків суду та дотриманням вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позов задоволений частково, позивачем сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить стягнути пропорційно витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №231050005403 від 08.04.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №231050005403 від 17.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 09.04.2025 із урахуванням висновків суду у мотивувальній частині рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам у справи.
Рішення суду складене 26.09.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО