26 вересня 2025 року Справа № 580/10261/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернулась адвокат Павленко Мар'яна Василівна (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з засудженням за тяжкий злочин;
- зобов'язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення останнього з військового обліку у зв'язку з засудженням за тяжкий злочин, як особи що вже була виключена з військового обліку.
11.09.2025 разом із позовною заявою, представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила заборонити відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно позивача - ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду в цій адміністративній справі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви адвоката Павленко Мар'яни Василівни про забезпечення позову у даній справі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
25.09.2025 за вх.№48375/25 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно позивача - ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду в цій адміністративній справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що позивач звернувся до відповідача щодо правомірності внесення інформації про те, що позивач перебуває в розшуку та надання документів, які б свідчили про притягнення позивача до відповідальності. З наданої відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.09.2025 зазначено, що позивач вчинив правопорушення, а саме, неявка по повістці, при цьому не зазначено коли та яким чином така повістка направлялася, на яку адресу та чи була вручена, та повідомляє, що позивач повісток не отримував. Також, відповідач надіслав подання до правоохоронних органів звернення про доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки як порушника, при цьому жодних протоколі та/або постанов відносно позивача не було прийнято. Враховуючи, що питання про поновлення на військовому обліку відповідач здійснив неправомірно, то і заходи щодо мобілізації щодо позивача також вчиняються неправомірно, а саме, направлення повісток, внесення інформації про розшук та ін., що якраз є підтвердженням вчинення активних дій з боку відповідача щодо мобілізації позивача навіть на період розгляду справи. Саме тому існує очевидна небезпека заподіяння відповідачем шкоди позивачу як перепони відновлення статусу позивача як особи, яка була виключена з військового обліку за обставини призову на військову службу з врученням мобілізаційних розпоряджень із вказуванням визнання придатності до несення військової служби та наказу відповідача відправки до військової частини, оскільки такий наказ про призов видається в день відправки військової команди до військових частин. Також існує об'єктивна обставина перепони в судовому порядку швидко захистити право позивача, оскаржити такий наказ. А подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень (можливого в один день наказу відповідача на призов позивача), якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. З урахуванням вищевикладеного, вважає, що для належного захисту прав позивача, позов має бути забезпечено шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в цій адміністративній справі.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, суд дійшов висновку, про здійснення розгляду заяви у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Приписами частини 1 статті 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених частиною 2 статті 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала відповідну заяву.
Із заяви про забезпечення позову судом встановлено, що обставини правомірності/протиправності дій щодо поновлення позивача на військовому обліку, можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем та і відповідачем у даній справі, тому суд не може здійснювати переоцінку доказів на перед.
У заяві про забезпечення позову також не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки заявником не надано до заяви доказів беззаперечної його відправки до військової частини або іншого військового формування на військову службу за мобілізацією.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, а саме, щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
До того ж, відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2022 у справі №300/1263/22 саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток та по суті не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Тому, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно частини 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвалу направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ