29 вересня 2025 р. Справа №480/10781/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно;
- зобов'язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№56)" нарахувати та виплатити йому додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, враховуючи раніше проведені виплати.
Позовні вимоги мотивує тим, що він проходив військову службу в Державній установі "Роменська виправна колонія (№56)", наказом від 16.01.2023 звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (за власним бажанням). Зазначає, що в період з 24.02.2022 до 07.07.2022 він мав право на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Проте при звільненні таку винагороду відповідач не нарахував та не виплатив. На звернення до відповідача з заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди отримав відмову. Вважає її протиправною та зазначає, що невиплата вказаної винагороди порушує його конституційні права та законні інтереси. Просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач проходив службу в Державній установі "Роменська виправна колонія (№56)" на посаді молодшого інспектора відділу охорони, наказом від 16.01.2023 звільнений зі служби за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію". Вказує, що передбачена постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткова винагорода в розмірі 30000 грн не є складовою грошового забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому не передбачає включення її до виплат при розрахунку та відповідальності за невиплату в день звільнення. Постанова № 168 (в редакції постанови № 793) передбачає виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, починаючи з 24.02.2022. Наказом по установі від 25.05.2022 № 60/ОС-22 "Про надання додаткової винагороди" затверджено фактичну кількість годин несення служби осіб рядового і начальницького складу ДУ "Роменська виправна колонія (№56)" та розмір нарахованої додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168. Наказом по установі від 20.06.2022 № 71/ОС-22 внесені зміни до наказу від 25.05.2022 № 60/ОС-22 "Про надання додаткової винагороди". На підставі цих наказів за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 позивачу виплачена додаткова винагорода відповідно до фактичної кількості годин несення служби. З 01 червня 2022 року (дата, з якої застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 р. № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168") підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди установа не мала, оскільки Роменська ТГ відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Вважає, що порушень вимог чинного законодавства ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Суд встановив, що позивач проходив військову службу в Державній установі "Роменська виправна колонія (№56)". Наказом від 16.01.2023 № 5/ОС-23 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно з довідкою щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022№ 168 по Державній установі "Роменська виправна колонія (№56)" за період з 24 лютого 2022 року до 25 квітня 2022 року на підставі наказу від 20.06.2022 № 71/ОС-22 відповідно до платіжного доручення від 26.05.2022 № 497 позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 16826,14 грн та за період з 26 квітня 2022 року до 31 травня 2022 року на підставі наказу від 08.08.2022 № 101/ОС-22 відповідно до платіжного доручення від 09.08.2022 № 756 позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 9002,68 грн (а.с.28,29,30).
Вважаючи, що додаткова винагорода виплачена не в повному обсязі, 19.07.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 07.07.2022, у відповідь на яку листом від 03.08.2023 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди. Цим листом Державна установа "Роменська виправна колонія (№56)" повідомила позивача про нараховані та виплачені суми додаткової винагороди відповідно до фактичної кількості годин несення служби, зазначеної в табелях обліку робочого часу, а саме:
- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 1517,86 грн за 34 год. несення служби;
- за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 8064,52 грн за 200 год. несення служби;
- за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 7500,00 грн за 160 год. несення служби;
- за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 833,33 грн за 20 год. несення служби;
- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 8306,45 грн за 206 год. несення служби.
Кошти виплачені (за вирахуванням військового збору) згідно з платіжним дорученням від 26.05.2022 № 497 в сумі 16826,14 грн та платіжним дорученням № 756 від 09.08.2022 в сумі 9002,68 грн.
Також цим листом позивача повідомлено, що згідно зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 1 липня 2022 р. № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168", які вступили в дію з 1 червня 2022 року, підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди з 1 червня 2022 року установа не мала, так як Роменська МТГ відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (а.с.9,10-11).
Суд вважає, що відмова Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" провести нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон).
Відповідно до частини другої статті 14 Закону служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Закону держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Згідно з частиною п'ятою статті 23 Закону на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України"Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На підставі пункту 3 вказаної постанови Кабінет Міністрів України постановив виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначає Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 № 925/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 р. за № 377/31829 (далі - Порядок). Цей Порядок передбачає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
Абзацом першим пункту 4 розділу I, пунктом 8 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров'я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан у подальшому було продовжено та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
На підставі пункту 3 указаної постанови Міністерству фінансів доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Пунктом 5 Постанови передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 350 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", а саме доповнено абзац перший після слів "та поліцейським" словами ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка",".
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 350 ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень щомісячно, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Спірним питанням у цій справі є розмір додаткової винагороди, який належить до виплати позивачу за кожен місяць.
Так, на думку відповідача, розмір додаткової винагороди має бути виплачений пропорційно до фактично відпрацьованого часу. При цьому позивач вважає, що розмір виплат за кожен місяць є сталим - 30000 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Так, у первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України № 168 зазначений розмір додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби був визначений у фіксованому розмірі - 30000 грн щомісячно.
Водночас, з урахуванням змін до постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 7 липня 2022 р. № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
Разом з тим, суд звертає увагу, що в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№ 168 та № 793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Однак, суд зауважує, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 р. № 793 змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченого постановою № 168 у первинній редакції.
Таке тлумачення змісту постанов Кабінету Міністрів України № 168 та № 793 наведене, зокрема, в постанові Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, що суд враховує відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 щомісячної додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно та зобов'язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№56)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо наявності підстав для виплати позивачу додаткової винагороди за період з 01 червня 2022 року до 07 липня 2022 року суд зазначає таке.
Кабінет Міністрів України постановою від 1 липня 2022 р. № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" вніс зміни до постанови № 168, відповідно до яких слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінив словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)".
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Відтак, право позивача на одержання додаткової винагороди в часовому проміжку звужується до 01 червня 2022 року, оскільки Роменська територіальна громада не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що затверджувалися наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за період з 01 червня 2022 року до 07 липня 2022 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" (42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул. Вишнева, 19, ідентифікаційний код 08565078) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно.
Зобов'язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№56)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, враховуючи раніше проведені виплати.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах