про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
29 вересня 2025 року Справа № 480/7460/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
25.09.2025 р. через систему "Електронний суд" до Сумського окружного адміністративного суду через представника Отрох А.В. звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 83 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Також позивач просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2025 № 105, ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 55 днів за 2023- 2025 роки; щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 28 дні за 2024-2025 роки. Всього 83 дні. Оскільки зі змісту наказу неможливо встановити, чи при обрахуванні компенсації за невикористані відпустки враховувалась додаткова грошова винагорода, в інтересах позивача було направлено відповідний адвокатський запит.
Одночасно, 06.05.2025 року направлявся адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_2 з проханням надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди.
08.05.2025 року отримано лист від Збройних сил України оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому повідомлено, що військова частина НОМЕР_2 знаходилась на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , була розформована 31.08.2024, правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .
16.06.2025 року направлено два адвокатські запити до Військової частини НОМЕР_1 щодо стану розгляду вищезазначених запитів в інстересах ОСОБА_1 .
21.06.2025 року отримано відповідь від Військової частини НОМЕР_1 , до якої додано довіку про грошове забезпечення військовослужбовця в період проходження військової служби.
Відповідно до довідок про грошове забезпечення, позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби.
Оскільки, Військова частина НОМЕР_1 надала неповну інформацію, 21.07.2025 року був направлений адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з проханням надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку за 2023-2025 роки, а також надати інформацію про період який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2023-2025 роках.
Представник позивача отримав відповідь від 09.08.2025 року від Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої додаткова грошова винагорода не враховувалась при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки є протиправною.
Враховуючи зазначене, просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши доводи заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі по тексту - Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022), що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1). Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 ч.2).
Суд бере до уваги приписи ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як зазначив представник позивача, позивача звільнено з військової служби відповідно до наказу від 08.04.2025. Однак для з'ясування обставин чи враховувалась додаткова грошова винагорода при обрахуванні компенсації за невикористані відпустки, було неодноразово надіслано адвокатські запити до різних вйськових частин.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували доводи позивача щодо того факту, що він міг дізнатися про порушене право та, відповідно, мав можливість звернутися до суду у строки передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, суд бере до уваги неодноразові звернення представника позивача до відповідача про надання інформації щодо виплачених сум грошового забезпечення.
Отже, суд приходить висновку, що позивачем доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом підлягає задоволенню.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд на підставі ст.ст.257 КАС України вважає необхідним розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, надавши відповідачу строк для подання заперечень щодо розгляду справи за такими правилами.
Згідно з ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи із повідомленням сторін не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 171, 259, 260, ч.5 ст. 262 КАС України, суд -
1. Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 480/7460/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020200).
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
4. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
5. Копію позовної заяви з доданими до неї додатками надіслати відповідачу.
6. Згідно з ч. 1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.
7. Встановити позивачу 5-денний строк для подання відповіді на відзив відповідача проти позову з дня надіслання (вручення) йому копії такого відзиву та доданих до нього документів.
8. Встановити відповідачу 5-денний строк для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів з дня надіслання (вручення) йому копії відповіді на відзив та доданих до нього документів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
9. Роз'яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Прилипчук