про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2025 року м. Рівне№460/17577/25
Рівненський окружний адміністративний суд складі судді Максимчука О.О. після одержання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши виконання вимог статтей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України),
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.03.2025 № 7913-2407-1716- UA56060470000086729 на 37750,17 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною 1 статті 5 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України).
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статтей 160, 161, 172 КАС України обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.
Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Однак, подана позивачем до суду позовна заява не відповідає деяким вимогам, які встановлені наведеними вище приписам КАС України для позовної заяви, як умовам її прийнятності до розгляду адміністративним судом, а саме вимогам :
- частини 8 статті 160 та частини 3 статті 161 КАС України, оскільки до позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, і в позовній заяві не зазначені передбачені законом підстави звільнення позивача від сплати судового збору, якщо така позовна заява подана особою (позивачем), яка є звільненою від сплати судового збору відповідно до закону;
- частини 6 статті 161 КАС України, оскільки звернувшись до суду із вказаним позовом (позовною заявою) позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, однак не зазначив у позові і не додав до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
1. Вирішуючи питання про наявність передбачених приписами частини 8 статті 160 та частини 3 статті 161 КАС України підстав для залишення позовної заяви без руху у зв'язку з тим, що до позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також у позовній заяві не зазначив передбачені законом підстави звільнення позивача від сплати судового збору, якщо така позовна заява подана особою (позивачем) звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, суд виходить з такого.
Згідно з приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентовані Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI), частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлені ставки судового збору, зокрема і за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення на загальну суму штрафних санкцій у розмірі 37750,17 грн, а отже позовна заява містить 1 вимогу майнового характеру на загальну суму 37750,17 грн.
Враховуючи, що 1 відсоток ціни позову становить менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання такого позову до суду позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 1211,20 грн (3028,00х0,4х).
Тому відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства позивач за подання до суду вказаного позову (позовної заяви) зобов'язаний сплатити судовий збір із розрахунку відповідно до кількості позовних вимог тобто у сумі 1211,20 грн (3028,00 х 0,4 х 1 ).
Водночас, якщо позивач є особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, то він зобов'язаний у позовній заяві (або окремій заяві) зазначити наявні конкретні передбачені законом підстави для звільнення позивача від сплати судового збору та надати для суду відповідні докази на підтвердження факту наявності таких підстав.
Однак, ні у тексті позовної заяви, ні у доданих до неї документах позивач всупереч приписам частини 8 статті 160 КАС України не зазначив про наявність передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а також всупереч приписам частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви не додав документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Тому для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивач зобов'язаний сплатити (доплати) судовий збір у сумі 1211,20 грн та подати до суду про це відповідні підтверджуючі платіжні документи, або подати до суду окрему заяву, в якій зазначити наявні конкретні передбачені законом підстави для звільнення позивача від сплати судового збору та надати для суду відповідні докази на підтвердження факту наявності таких підстав.
2. Вирішуючи питання про наявність передбачених приписами частини 6 статті 161 КАС України підстав для залишення позовної заяви без руху, суд виходить з такого.
Як зазначено вище судом, право на судовий захист не є абсолютним, законодавством встановлені вимоги, зокрема, і щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків звернення до адміністративного суду.
Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Правові висновки щодо порядку застосування норм статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.
За загальними правилами, визначеним частинами 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України). Водночас, приписами частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (абзац 1 частини 4 статті 122 КАС України). Водночас, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (абзац 2 частини 4 статті 122 КАС України).
Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах та передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
За п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма п. 56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
З огляду на вказане Велика Палата у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 дійшла висновку, що за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Підсумовуючи викладене, Велика Палата у згаданій вище постанові констатувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/ бездіяльності суб'єкта владних повноважень: 1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України); 2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України); 3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 ст. 56 ПК України).
З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №7913-2407-1716-UA56060470000086729, яке прийняте відповідачем 07.03.2025. При цьому, процедура адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем не використовувалась.
В своїй позовній заяві позивач зазначає, що конверт з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням він отримав у кінці березня 2025 року, однак жодних доказів на підтвердження вказаного не надає та матеріали справи не містять.
Враховуючи висновки Великої Палати, викладені у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 суд зазначає, оскільки позивачем не використовувалась процедура адміністративного оскарження прийнятого відповідачем рішення №7913-2407-1716-UA56060470000086729 від 07.03.2025, отже застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, натомість цей позов пред'явлено до суду 23.09.2025 (шляхом направлення засобами поштового зв'язку), що свідчить про недотримання позивачем шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду з цим позовом, з урахуванням дати винесення оскаржуваного рішення 07.03.2025.
Крім того, матеріали позовної заяви з додатками не містять у собі передбаченої приписами КАС України заяви позивача про поновлення строку звернення до суду щодо заявлених позовних вимог, строк звернення з якими позивач пропустив, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску такого строку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що подана позивачем до суду позовна заява не відповідає вимогам частини 6 статті 161 КАС України, а тому відповідно до приписів частини 1 статті 169 КАС України вона підлягає залишенню без руху і позивачу слід усунути наведені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також точна сума судового збору, яку необхідно сплатити або доплатити, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі.
У зв'язку з наведеним та керуючись статтями 122, 160, 161, 172, 169 КАС України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення (отримання) позивачу або преставнику/адвокату позивача цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, а саме подання позивачем до суду:
- заяви позивача із обґрунтуванням та доказами наявності передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або подання позивачем до суду оригіналу платіжного документа про сплату позивачем за подання позовної заяви до Рівненського окружного адміністративного суду судового збору у сумі 1211,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Рівненській області/Рівнен.міс.тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38012494; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA168999980313191206084017527; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101 код за ЄДРПОУ (для платника юридичної особи) / РНОКПП (для платника фізичної особи);Судовий збір, за позовом ПІБ чи назва позивача, Рівненський окружний адміністративний суд;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред'явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
5. Копію цієї ухвали надіслати позивачу і його представнику (за наявності).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК