29 вересня 2025 року м. Рівне №460/9378/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Т.Р. Саванчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Чернюк О.О.,
відповідача: представник Шендера О.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 207552,35 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 20.06.2025 вирішено перейти до розгляду справи №460/9378/25 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 09.07.2025 року о 14:30 год.
09.07.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Дуляницької С. М.
Ухвалою суду від 18.07.2025 розгляд справи відкладено до 10:30 год. 30.07.2025 року.
Протокольною ухвалою від 30.07.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.08.2025 року 10:30 год.
Ухвалою суду від 13.08.2025 відкладено розгляд справи №460/9378/25 до 14:30 год. 24.09.2025 року.
24.09.2025 суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. Протокольною ухвалою від 24.09.2025 відкладено ухвалення та проголошення рішення до 29.09.2025 року 11:30 год.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 207 552,35 грн., а саме:
- 15 765,52 грн з військового збору, що сплачений фізичною особою за результатами річного декларування (11011001);
- 191 786,83 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (11010500).
Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань за ППР №0002583304 від 20.11.2019, ППР №0002573304 від 20.11.2019, але не сплачених в добровільному порядку та нарахування пені за період з 31.10.2019 по 20.11.2019 року. У зв'язку з несплатою протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПК України, вказані зобов'язання набули статусу податкового боргу. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала, просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 207552,35 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що подана позовна заява стосується перевірки 2019 року, податкові повідомлення-рішення прийняті в 2019 році. Пройшло вже шість років. Податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Рівненській області було проведено документально-планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої було складено Акт про результати планової перевірки від 31.10.2019 року №263/17-00-33-04/ НОМЕР_1 , за висновками якого контролюючим органом:
- встановлено неналежне ведення доходів та витрат у періоді перевірки, що привело до зниження чистого оподаткованого доходу на суму 627 694, 29 грн., з якого донараховано податок на доходи фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю в сумі 112 984, 96 грн. та військовий збір в сумі 9415,41 грн.;
- встановлено неподання податкового розрахунку за ф.№ ІДФ та подання його з недостовірними та неповними відомостями в періоді перевірки; - завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 189 766,00 грн.
Вважає, що висновки в Акті перевірки не відповідають діючому податковому законодавству, та існуючим фактам, в зв'язку з чим такі висновки вважає неправомірними. За наведеного, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши усні пояснення сторін, оцінивши наведені сторонами доводи та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.
За даними обліку позивача за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 207 552,35 грн. пені, в т.ч.:
- 15 765,52 грн з військового збору, що сплачений фізичною особою за результатами річного декларування (11011001);
- 191 786,83 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (11010500).
Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань за ППР №0002583304 від 20.11.2019, ППР №0002573304 від 20.11.2019, але не сплачених в добровільному порядку та донараховано штрафні санкції та нарахування пені за період з 31.10.2019 по 20.11.2019 року.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: довідкою про заборгованість перед бюджетом, детальним розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника податків, податковими повідомленнями-рішеннями.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до норми п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Стаття 19-1 ПК України визначає функції податкових органів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
За змістом п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до статті 129.1.1 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Нарахування пені згідно статті 129.3. ПКУ закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Статтею 129.4 ПКУ визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Судом з'ясовано, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 207 552,35 грн. пені, а саме.:
- 15 765,52 грн з військового збору, що сплачений фізичною особою за результатами річного декларування (11011001);
- 191 786,83 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (11010500).
Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань за ППР №0002583304 від 20.11.2019, ППР №0002573304 від 20.11.2019, але не сплачених в добровільному порядку та донараховано штрафні санкції та нарахування пені за період з 31.10.2019 по 20.11.2019 року.
Згідно з положень статті 58.3 ПКУ податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Згідно статті 42.2 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони, зокрема, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, при формуванні ППР №0002583304 від 20.11.2019, ППР №0002573304 від 20.11.2019 за місцем обліку в контролюючому органі автоматично підтягнуло адресу реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). При цьому, дані ППР контролюючим органом надіслані конвертом з рекомендованим повідомленням про вручення за адресою реєстрації боржника та відповідно до відмітки на повідомленні вручені 28.11.2019 особисто ФОП ОСОБА_1 під власноручний підпис.
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 20.11.2019 №0002573304, №0002583304 в судовому порядку справа №460/1820/21 (суддя Махаринець Д.Є.). Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі №460/1820/21. Водночас, ухвалою суду від 16.11.2023 у справі №460/1820/21 позовна заява і додані до неї документи повернуті позивачу, у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом. Зокрема, ухвалою суду від 16.11.2023 у справі №460/1820/21 судом встановлено, що позивачем пропущений строк звернення та не надано підстави для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску. Вказана ухвала позивачем не оскаржувалась.
А відтак, заявлений податковий борг є узгодженим та підлягає стягненню.
Надалі, за змістом пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми “Ф» №0007418-1305-1700 від 23.09.2024, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України. Зазначена податкова вимога залишилась без належного виконання.
У відповідності до статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 ПК України.
Щодо строків стягнення податкового боргу, суд зазначає таке.
Податковим боргом, згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із підпунктом 14.1.11 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними.
Таким чином, невиконання платником податку обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Проте, за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.
У підпункті 101.2.3 пункту 101.2 цієї статті визначено, що під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.03.2021 за №321/35943 (далі - Порядок №5), оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №5 визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Таким чином, в інтегрованій картці платника, що є частиною інформаційної системи органів ДПС, відображаються відомості щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань. Зазначені відомості, є підставою для визначення дня виникнення права податкової застави.
Судом встановлено, що у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з 19.09.2024 поновлено податковий борг в загальній сумі 207 552,35 грн. пені, а саме: - 15 765,52 грн з військового збору, що сплачений фізичною особою за результатами річного декларування (11011001); - 191 786,83 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (11010500), який виник на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань за ППР №0002583304 від 20.11.2019, ППР №0002573304 від 20.11.2019, але не сплачених в добровільному порядку та донараховано штрафні санкції та нарахування пені за період з 31.10.2019 по 20.11.2019 року. Враховуючи, що позивач звертався до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, а відтак, грошові зобов'язання в період оскарження не були узгоджені. Статусу узгоджених та відповідно - податкового боргу, вказані суми набули після надрання законної сили судовими рішеннями у справі №460/1820/21. Відтак, строк давності для стягнення штрафних санкцій є не порушеним.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент розгляду справи судом позивачем доведено правомірність заявлених вимог, доказів оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень, доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано, тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу в сумі 207552,35 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі на користь сторін не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295, 366-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг в загальній сумі 207 552,35 грн, в т.ч.:
- 14765,52 грн військового збору, що сплачений фізичною особою за результатами річного декларування (11011001) - на рахунок: UA548999980313090137000017001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.обл./ 11011000, МФО 899998.
- 191786,83 грн податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) - на рахунок: UA058999980333189341000017513, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Зарічненська ОТГ/11010500, МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складений 29 вересня 2025 року
Суддя С.М. Дуляницька