29 вересня 2025 року м. Рівне №460/14362/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ГЛАСС"
про стягнення податкового боргу, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Гласс» (далі по тексту - ТзОВ «Де-Гласс», відповідач) в якому просить суд стягнути з рахунків у банках обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, єдиного податку та податку на прибуток кошти в сумі 41579,87 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг у відповідача виник у зв'язку із застосуванням контролюючим органом штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень по податку на додану вартість від 18.03.2024 р. № 2706/1700040520, від 08.05.2023 р. № 6488/1700040520, від22.05.2024 № 7492/1700040520, від 03.07.2024 № 9693/17-00-04-05-20, від 18.07.2024 № 10573/1700040520, від 06.08.2024 № 11638/1700040520, від 22.08.2024 № 12370/1700040520, від 21.10.2024 № 14640/1700040520, від 01.11.2024 № 16451/17-00-04-05-20, від 23.12.2024 № 19519/1700040322, від 15.01.2025 № 1024/1700040722, від 13.02.2025 № 3090/1700040722, від 12.03.2025 № 4449/1700040722, від 04.04.2025 № 5837/1700040722, від 12.05.2025 № 8091/1700040722, від 23.05.2025 № 8986/1700040722; по податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.04.2024 № 5468/17-00-04 05-20, від 08.04.2025 № 5927/17-00-04-07-22 та з єдиного податку за податковим повідомленням-рішенням від 30.04.2024№ 5925/17-00-04-05-20.
Ухвалою від 01.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву подано не було, тому в силу вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцем знаходження, а саме: 33010, Рівненська область, м. Рівне, вул. Вінницька, 60.
До суду повернувся конверт з вказаною ухвалою зі довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення “за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Пунктом 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв'язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою, закінченням терміну зберігання тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.
Датою вручення судового рішення або повістки, у такому випадку, є день проставлення відділенням поштового зв'язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.
Беручи до уваги, що ухвалу суду було надіслано відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, суд дійшов висновку, що ухвала суду від 01.09.2025 була вручена відповідачеві належним чином.
Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач вважаться таким, що належним чином отримав копію ухвали суду про відкриття спрощеного провадження в даній адміністративній справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За даними облікової картки платника податків станом на 28.07.2025 за відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 41579,87 грн., у т.ч. з податку на прибуток 1358,00 грн., з податку на додану вартість 20485,85 грн. та з єдиного податку з юридичних осіб на суму 19736,02 грн.
Дана заборгованість виникла у зв'язку із застосуванням контролюючим органом штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень по податку на додану вартість від 18.03.2024 р. № 2706/1700040520, від 08.05.2023 р. № 6488/1700040520, від22.05.2024 № 7492/1700040520, від 03.07.2024 № 9693/17-00-04-05-20, від 18.07.2024 № 10573/1700040520, від 06.08.2024 № 11638/1700040520, від 22.08.2024 № 12370/1700040520, від 21.10.2024 № 14640/1700040520, від 01.11.2024 № 16451/17-00-04-05-20, від 23.12.2024 № 19519/1700040322, від 15.01.2025 № 1024/1700040722, від 13.02.2025 № 3090/1700040722, від 12.03.2025 № 4449/1700040722, від 04.04.2025 № 5837/1700040722, від 12.05.2025 № 8091/1700040722, від 23.05.2025 № 8986/1700040722; по податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.04.2024 № 5468/17-00-04 05-20, від 08.04.2025 № 5927/17-00-04-07-22 та з єдиного податку за податковим повідомленням-рішенням від 30.04.2024№ 5925/17-00-04-05-20.
Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Суд відзначає, що згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Аналогічні норми містяться і в Податковому кодексі України (далі - ПК України). Зокрема, згідно п. 4.1.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на такому принципі як загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Відповідно до ст. 16 ПК України кожен платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.14.1.156 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковим кодексом визначено (п.14.1.137 ст.14), що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 41.2 ст. 42 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 19-1.1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Також контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.20.1.34 ст.20 ПК України).
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач нараховані суми грошових зобов'язань, що виникли на підставі податкових повідомлень-рішень по податку на додану вартість від 18.03.2024 р. № 2706/1700040520, від 08.05.2023 р. № 6488/1700040520, від22.05.2024 № 7492/1700040520, від 03.07.2024 № 9693/17-00-04-05-20, від 18.07.2024 № 10573/1700040520, від 06.08.2024 № 11638/1700040520, від 22.08.2024 № 12370/1700040520, від 21.10.2024 № 14640/1700040520, від 01.11.2024 № 16451/17-00-04-05-20, від 23.12.2024 № 19519/1700040322, від 15.01.2025 № 1024/1700040722, від 13.02.2025 № 3090/1700040722, від 12.03.2025 № 4449/1700040722, від 04.04.2025 № 5837/1700040722, від 12.05.2025 № 8091/1700040722, від 23.05.2025 № 8986/1700040722; по податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.04.2024 № 5468/17-00-04 05-20, від 08.04.2025 № 5927/17-00-04-07-22 та з єдиного податку за податковим повідомленням-рішенням від 30.04.2024№ 5925/17-00-04-05-20, в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання зі сплати вказаних грошових зобов'язань є узгодженими та набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. При цьому, за правилами пункту 59.5. - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 0000183-1301-1700 від 27.03.2023 на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями 210211,23 грн.
До матеріалів справи позивачем долучено докази надіслання податкової вимоги форми «Ю» № 0000183-1301-1700 від 27.03.2023 за адресою місцезнаходження платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який було вручено посадовій особі платника податків.
Разом з тим, вказана вимога у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 41579,87 грн.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Гласс» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Де Гласс» (код ЄДРПОУ 39281892, 33010, м. Рівне, вул. Вінницька, 60) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 41 579,87 грн. та перерахувати:
- 20485,85 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на рахунок UA698999980313030029000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен. обл/14010100, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494, код класифікації доходів бюджету 14010100;
- 19736,02 грн. із єдиного податку з юридичних осіб на рахунок UA698999980314070698000017527, Отримувач: ГУК Рівн.обл/ Рiвнен.міс.тг/18050300, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494, код класифікації доходів бюджету 18050300;
- 1358,00 грн. з податку на прибуток, який сплачують інші підприємства на рахунок UA978999980333179318000017527, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен. міськ тг/11021000, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494, код класифікації доходів бюджету 11021000.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ГЛАСС" (вул. Вінницька, 60,м. Рівне,Рівненська обл.,33010, ЄДРПОУ/РНОКПП 39281892)
Суддя Д.П. Зозуля