29 вересня 2025 року м. Рівне №460/10324/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області у призначенні надбавки відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України від 01.06.2000 №1767-ІІІ та зобов'язати призначити Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити надбавку відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України від 01.06.2000 №1767-ІІІ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно Указу Президента України №33/2024 від 29.01.2024 "Про присвоєння почесного звання "Мати-героїня", позивачу присвоєно звання "Мати-героїня". Відповідно до Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року №476/2001, почесне звання "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховували до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей усиновлених у встановленому законодавством порядку, тому вважає що має право на надбавку за особливі заслуги перед Україною. Просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 17.06.2025 позов залишено без руху.
Ухвалою від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Позиція відповідача - Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Вказав, що оскільки за наявними матеріалами підтверджується фактичне виховання до шестирічного віку лише трьох дітей, а рішенням суду по справі №557/712/13-ц від 28.05.2013 встановлено факт того, що на час усиновлення дітям вже виповнилося 8 років, підстави для проведення перерахунку відповідно до Закону №1767 відсутні. За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було винесено рішення про відмову від 16.01.2025 №172750003730. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області правом на подачу відзиву не скористалося.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, з 08.03.2024, як отримувач пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.
Позивач звернулась з заявою від 09.01.2025 №37 про перерахунок пенсії за особливі заслуги перед Україною.
До заяви про перерахунок пенсії від 09.01.2025 №37 позивачка долучила свідоцтва про народження на п'ятьох дітей та довідку від 25.11.2021 №09-03-04/68 видану відділом «Центр надання адміністративних послуг» Гощанської селищної ради про те, що заявниця народила і виховала до шестирічного віку п'ятьох дітей.
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 4 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", оскільки на момент усиновлення згідно рішення суду №557/712/13-ц від 28.05.2013 дітям вже виповнилося по 8 років.
Вважаючи вищезазначене рішення протиправним позивач звернувся до суду з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується та виходить з такого.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади таоргани місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» Пенсія за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсія за особливі заслуги) встановлюється таким громадянам України:
Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон 1058), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Саме Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим законом.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» Пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється таким громадянам України:
1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, чотирма і більше орденами України після проголошення незалежності України, особам, відзначеним почесним званням України "народний" після проголошення незалежності України;
2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;
3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
5) особам, відзначеним почесним званням України "заслужений", державною премією України, нагородженим одним із орденів України;
6) матерям, які народили п'ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку;
7) особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Отже, відповідно до положень п.6 ст.1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000 №1767 пенсія за особливі заслуги встановлюється матерям, які народили п'ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 5 Закону №1767 пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом. Розмір надбавки особам, зазначеним у пунктах 1-6 статті 1 цього Закону, визначається згідно із схемою визначення розмірів визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» передбачено, що пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах: 4200 гривень - особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону; від 35 до 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 1 і 6 статті 1 цього Закону; від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.
Згідно пп. 13 п.2.6 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно надаються такі документи: документи, що підтверджують особливі заслуги перед Україною (для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»). А також документи зазначені у абз.3 пп.6 п.2.1 Порядку №22-1 про народження дітей та виховання їх до шестирічного віку.
Відповідно до положень п. 2.17. факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що обовязковою умовою для отримання пенсії за особливі заслуги у відповідності до норм Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» є народження п'ятьох і більше дітей та виховання їх до шестирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу про перерахунок пенсії (вид перерахунку: призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною).
До заяви про перерахунок пенсії від 09.01.2025 №37 позивач долучила свідоцтва про народження п'ятьох дітей та довідку від 25.11.2021 №09-03-04/68 видану відділом «Центр надання адміністративних послуг» Гощанської селищної ради про те, що заявниця народила і виховала до шестирічного віку п'ятьох дітей.
Також в матеріалах справи наявне рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 28.05.2013 №557/712/13-ц щодо усиновлення позивачем неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, на момент усиновлення згідно вищезазначеного рішення дітям вже виповнилося 8 років, що суперечить відомостям зазначеним в довідці від 25.11.2021 №09-03-04/68 виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Гощанської селищної ради, а також не відповідає вимогам п.6 ст.1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".
Відповідно до положень частини 4 ст 78 КАСУ, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки за наявними матеріалами підтверджується фактичне виховання до шестирічного віку лише трьох дітей, а рішенням суду по справі №557/712/13-ц від 28.05.2013 встановлено факт того, що на час усиновлення дітям вже виповнилося 8 років, то суд приходить до висновку, що підстав для проведення перерахунку відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" відсутні.
На переконання суду, у спірних відносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваних дій та рішення. Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до норм ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, 8,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84116, ЄДРПОУ/РНОКПП 13486010)
Суддя С.А. Борискін