Номер справи 171/1026/25
Номер провадження 2/171/1108/25
(заочне)
07.08.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.,
секретар судового засідання Бахтіярової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Донецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,
Донецький обласний центр зайнятості пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.
Позов обґрунтований тим, що до Донецького обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_1 , якому з 02.07.2024 року надано статус безробітного та з 03.07.2024 року розпочато виплату допомоги по безробіттю.
На підставі Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення встановлено, що під час перебування на обліку в Донецькому обласному центрі зайнятості як безробітній ОСОБА_1 надавав послуги КП «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради» з 19.07.2024 року відповідно до договору про надання послуг від 19.07.2024 року № 294.
З вищенаведеного випливає, що допомога по безробіттю в сумі 17 177,43 грн. за період з 19.07.2024 по 30.09.2024 року ОСОБА_1 отримав незаконно та підлягає поверненню.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь кошти в сумі 17 177,43 грн.
Ухвалою суду від 30.05.2025 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про дату час та місце розгляду справи належним чином.
Також виклик відповідача у справі у судове засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно ч. 5 ст. 259, ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що від 02.07.2024 року № НТ240702 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 02.07.2025 року. Від 03.07.2024 № НТ240703 призначено допомогу по безробіттю та розпочато йому виплату. Від 01.10.2024 НТ №241001 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із закінченням строку виплати в період воєнного стану. 11.10.2024 року №НТ241011 припинено реєстрацію у зв'язку з працевлаштуванням, а 18.12.2024 № НОМЕР_1 ОСОБА_1 потрібно повернути кошти з 19.07.2024 по 30.09.2024 року сума боргу становить 17 177,43 грн.
Відповідно до інформації, з мобільного додатку, Дія ОСОБА_1 подав заявки про надання йому статусу безробітного та про отримання фінансової допомоги по безробіттю.
Згідно довідки №4 від 13.11.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 отримав за період з 19.07.2024 по 30.09.2024 переплату допомоги по безробіттю в сумі 17 177,43 грн..
Відповідно до Договору надання послуг №294 від 19.07.2024 року встановлено, що між ОСОБА_1 та КП «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради» було укладено договір про надання послуг з виконання загальнобудівельних робіт.
Згідно з актом № 68 від 13.11.2024 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття встановлено, що Селидівсько-Мар'янським управлінням Покровської філії Донецького обласного центру зайнятості було проведено розслідування, яким було встановлено, що в період перебування на обліку в Селидівсько-Мар'їнському управлінні Покровської філії Донецького обласного центру зайнятості в якості безробітного та отримання допомоги по безробіттю Відповідач дійсно надав послуги КП «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради» з 19.07.2024 року відповідно до договору про надання послуг від 19.07.2024 року № 297.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про зайнятість населення» метою державної політики у сфері зайнятості населення є забезпечення соціального захисту осіб у разі настання безробіття.
Пунктом 2 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).
Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»).
Відповідно до п. 8, 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення вказаної статті свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року №6-91цс14 та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18).
За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що під час перебування на обліку в Селидівсько-Мар'янському управлінні Покровської філії Донецького обласного центру зайнятості як безробітній, ОСОБА_1 надавав послуги для КП «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради, за що отримав винагороду, тобто встановлено факт виконання безробітнім оплачуваної роботи (надання послуг).
При цьому, відповідач своєчасно не подав Селидівсько-Мар'янському управлінні Покровської філії Донецького обласного центру зайнятості відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.
Позивачем доведено зловживання своїми обов'язками відповідачем та наявність підстав для висновку про відсутність права відповідача на отримання допомоги по безробіттю у визначений позивачем період. При цьому, необхідною умовою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю є виключно недобросовісність з боку набувача і позивачем, який вимагає повернення коштів, доведено цю обставину.
Таким чином, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг відповідачу з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а саме за період з 19.07.2024 по 30.09.2024, внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з нього в повному обсязі.
Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, дійшов висновку, що позов про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти виплаченої допомоги по безробіттю за період з 19.07.2024 по 30.09.2024 в розмірі 17 177,43 грн..
При зверненні до суду позивач сплатив 3 028,00 грн. судового збору.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.4,19,141,247,258,263,264,265,268,273,280-284, 289 ЦПК України,
Позов Донецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Донецького обласного центру зайнятості кошти незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 17 177,43 (сімнадцять тисяч сто сімдесят сім гривень 43 коп.) на розрахунковий рахунок: одержувач - Донецький обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ - 03491004, р/р НОМЕР_3 , призначення платежу: «повернення допомоги по безробіттю за період з 19.07.2024 по 30.09.2024».
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму судових витрат понесених Донецьким обласним центром зайнятості у розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім грн.) грн. на розрахунковий рахунок : одержувач - Донецький обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ - 03491004, р/р НОМЕР_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.М. Ліпчанський