29 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/16949/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з розрахунку 82% грошового забезпечення, визначеного у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 26 березня 2018 року №01-648/12, з урахуванням проведених виплат, а також з 01 квітня 2019 року з розрахунку 82% грошового забезпечення, визначеного у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 03 червня 2021 року №02-378/12, з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду набрало законної сили 11.02.2022, а 07.06.2022 позивачу видані виконавчі листи.
Відомості про відкриті виконавчі провадження відсутні.
06.05.2025 до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Дроменко Людмили Василівни про зобов'язання боржника подати звіт про виконання рішення суду.
Мотивуючи подану заяву представника позивача зазначила, що на виконання рішення суду від 11.01.2022 у цій справі пенсійний орган нарахував заборгованість з виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 у розмірі 83141,98 грн, фактичну сплату якої наразі не проведено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 заяву представника позивача, адвоката Дроменко Людмили Василівни задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 упродовж трьох місяців з дня постановлення цієї ухвали суду.
19.08.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21.
08.09.2025 звіт разом з матеріалами справи переданий судді.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 суд призначив розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 у порядку письмового провадження.
Розглянувши звіт про виконання рішення суду та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідач, стверджуючи про повне виконання рішення суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21, зазначив, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018, 01.04.2019 та нарахована заборгованість за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 у розмірі 83141,98 грн. Датою виконання рішення суду є 11.02.2022 - дата внесення в Реєстр судових рішень, заборгованість з пенсійних виплат внесена до підсистеми “Реєстр судових рішень» та облікована за №206518.
Відповідач у звіті про виконання рішення суду зазначив, що виплата пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ (у т.ч., й заборгованості за рішеннями суду) здійснюється ГУПФ України в Полтавській області виключно за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України; територіальний орган пенсійного фонду позбавлений можливості самостійно формувати бюджет та виділяти кошти на фінансування пенсій.
За змістом частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
У силу положень пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631, було передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 360,0 млн. грн, які використані в повному обсязі.
Станом на 31.12.2023 забезпечено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили у строк до 20.09.2020.
Станом на 01.01.2024 на обліку в ГУПФ України в Полтавській області перебувало 20189 судових рішень, тоді як тимчасовими розписами доходів і видатків Головного управління на І, ІІ квартали 2024 року кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не передбачені.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156 затверджено Бюджет Пенсійного фонду України, сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Фонду на 2024 рік - 25 262,3 млн грн, якою забезпечено виплати на виконання 137 судових рішень; виплату заборгованості на виконання рішень судів, проведено в межах коштів, виділених на зазначені цілі у 2024 році, дата набрання чинності яких є 19.11.2020 включно.
Тимчасовим розписом доходів і видатків Головного управління на І квартал 2025 року коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не передбачено.
Тимчасовим розписом доходів і видатків Головного управління на ІІ та ІІІ квартал 2025 року передбачені кошти за бюджетною програмою «Забезпечення виконання рішень суду» на травень 2025 року у сумі 268,1 тис. грн, що є недостатнім для сплати на користь позивача заборгованості у розмірі 83141,98 грн, оскільки фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
За твердженням представника відповідача, заборгованість перед ОСОБА_1 включена до Реєстру, а її виплату буде проведено у разі виділення відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
З огляду на вказані обставини, рішення суду у цій справі не виконано ГУПФ України в Полтавській області у спосіб, встановлений його резолютивною частиною, через відсутність коштів для здійснення відповідних виплат.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини п'ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п'ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п'ятої 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що рішення від 11.01.2022 в частині перерахунку пенсії позивача виконане в розумний строк після набрання ним законної сили.
Водночас, як вже встановлено вище, відповідач не забезпечив виплату нарахованої заборгованості за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 у розмірі 83141,98 грн з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі. При цьому така заборгованість облікована в органі Пенсійного фонду України за датою набрання рішенням суду законної сили, внесена до Реєстру, а до Пенсійного фонду України надіслано звернення про розгляд питання проведення виплат.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд, вкотре загалом погоджуючись з твердженням відповідача про фактичну неможливість здійснення виплати на користь позивача коштів у розмірі 83141,98 грн без отримання додаткових асигнувань з Державного бюджету України, зауважує, що сама по собі відсутність таких асигнувань не може бути підставою для висновку про відсутність у боржника обов'язку з проведення відповідних виплат та, як наслідок, констатації факту виконання ним судового рішення без здійснення виплати заборгованості.
Суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду від 11.01.2022 у цій справі шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Відповідач не довів повного та фактичного виконання рішення суду у справі №440/16949/21, не надав доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
За наведених обставин, суд відмовляє у прийнятті звіту ГУПФ України в Полтавській області від 19.08.2025 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 та вважає за необхідне зобов'язати боржника подати до суду новий звіт про повне виконання рішення суду разом з доказами сплати заборгованості або неможливості її сплати.
При цьому суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Тож, визначаючи строк, з настанням якого відповідач має подати звіт про виконання судового рішення, суд враховує дію на території України воєнного стану, що наразі продовжений до 05.11.2025, а тому вважає за необхідне визначити відповідачу двомісячний строк з дня отримання копії ухвали для подання звіту.
Поряд з цим, суд звертає увагу стягувача на те, що згідно з частиною дев'ятою статті 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З урахуванням наведеного, суд роз'яснює позивачу право звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУПФ України в Полтавській області заборгованості у розмірі 83141,98 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.08.2025 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати упродовж шістдесяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16949/21 відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА