29 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10175/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області про:
- визнання неправомірною бездіяльність Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області щодо не винесення на розгляд 58-ї сесії Гребінківської міської ради VIII скликання, засідання якої відбулося 09.07.2025, поданого 16.06.2025 клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- зобов'язання Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області розглянути на черговій сесії клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, подане 6.06.2025 та зареєстроване за вхідним № 11-04/4596.
В обґрунтування позову позивач вказує на неправомірну, як на її думку, поведінку відповідача, що перешкоджає в отриманні у власність земельної ділянки, право на яку позивач має за рішенням суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/10175/25; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
До суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки правомірно.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.03.2020, яке набрало законної сили 07.08.2020, у справі №528/987/19 визнано факт набуття ОСОБА_2 , який був членом КСП "Зоря" Гребінківського району Полтавської області, право на земельну ділянку (пай) розміром 4,06 умовних кадастрових гектара, на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.11.2022, яке набрало законної сили 27.12.2022, у справі №528/681/22 визнано за ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку (пай) орієнтовною площею 4,0600 (в умовних кадастрових гектарах) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Гребінківської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області (на території колишньої Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області), визнану рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.03.2020 у справі №528/987/19.
Рішенням 45 сесії VІІІ скликання Гребінківської міської ради від 09.07.2024 №2711 дозволено ОСОБА_1 виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 4,0600 га (земельна частка (пай) в умовних кадастрових гектарах) цільове призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішенням 51 сесії VІІІ скликання Гребінківської міської ради від 20.12.2024 №2988 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,0600 в умовних кадастрових гектарах, шляхом її виділення з земельної ділянки, кадастровий номер 5320883200:00:001:1061, яка має площу 105,8252 га, перебуває у комунальній власності Гребінківської міської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з тим, що згідно графічних матеріалів, які були додані до клопотання, бажане місце розташування земельної ділянки знаходиться на сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 5320883200:00:001:1061. дана земельна ділянка перебуває в користуванні. Поділ земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача. справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. До клопотання не додано відповідну згоду з нотаріально засвдченим підписом користувача земельної ділянки.
Позивач 16.06.2025 звернулася до Гребінківської міської ради із заявою від 01.06.2025 про надання позивачу згоди на виділення з орендованої ПСП "Ярина" земельної ділянки, кадастровий номер 5320883200:00:001:1061, земелшьної ділянки, орієнтовною площею 4,0600 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку визнано за позивачем на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.11.2022 у справі №528/681/22, у відповідності до рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.03.2020 у справі №528/987/19.
Листом Гребінківської міської ради від 01.07.2025 №03-19/1600 позивачу повідомлено, що рішенням 51 сесії VІІІ скликання Гребінківської міської ради від 20.12.2024 №2988 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" було відмовлено у наданні такого дозволу.
Позивач не погодився із бездіяльністю Сенчанської сільської ради, що полягає у не вирішенні питання про наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Тобто Земельним кодексом України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.
У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність оформлюється рішенням ради.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із клопотанням про винесення рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.060 умовних кадастрових гектарів, до якого додала зокрема викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки, однак за результатами його розгляду рішення не прийнято.
Таким чином, суд доходить висновку, що клопотання позивача від 16.06.2025 відповідачем по суті не розглянуто.
Суд зауважує, що лист Гребінківської міської ради від 01.07.2025 №03-19/1600 за змістом та формою не може вважатися відмовою або залишенням клопотання без розгляду в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, незважаючи на винесення клопотання позивача на розгляд сесії, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді по суті клопотання позивача від 16.06.2025 та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Приймаючи до уваги вищенаведене суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,0600 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Гребінківської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області (на території колишньої Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області).
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,0600 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Гребінківської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області (на території колишньої Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області) з урахуванням висновків суду.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 2422,40 грн.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір мало бути сплачено у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гребінківської міської ради на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Сума надміру сплаченого судового збору складає 1211,20 грн та може бути повернута позивачу за його клопотанням згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до частини третьої цієї статті належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами другою - п'ятою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Проаналізувавши наведені процесуальні норми, Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року у справі №120/4765/21-а дійшов висновків, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 2 червня 2022 року № 380/3142/20. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката потребують належного документального підтвердження, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд у судових рішеннях. Визначений у них орієнтир, яким мають керуватися суди нижчих інстанцій при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, головним чином вимагає повного і всебічного дослідження доказів, якими підтверджується надання правничої допомоги, особливо її вартість і оплата. Зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження цих доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні частини п'ятої статті 134 КАС. Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року та від 08 лютого 2022 року у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно.
На підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Коваль Л.М. в сумі 10000,00 грн позивачем надано до суду копії договору про надання правничої допомоги від 21.11.2024, укладеного між адвокатом та позивачем, попереднього розрахунку судових витрат, квитанцію від 18.07.2025 на суму 10000 грн., ордер.
Дослідивши надані позивачем документи в системному зв'язку з кількістю виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, підготовлених та поданих суду письмових матеріалів та доказів, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи (яка не характеризується наявністю виключної правової проблеми та не потребує встановлення значного обсягу фактичних обставин справи та вжиття дій щодо збирання значного обсягу доказів), а відтак підлягає зменшенню до 2000,00 грн.
Тож стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул.Ярослава Мудрого, 35, м.Гребінка, Лубенський район, Полтавська область,37400, код ЄДРПОУ 13956272) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,0600 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Гребінківської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області (на території колишньої Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області).
Зобов'язати Гребінківську міську раду Лубенського району Полтавської області розглянути клопотання ОСОБА_1 ввід 16.06.2025 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,0600 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Гребінківської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області (на території колишньої Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області) з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва