29 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/120/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, в якій просив:
-визнати протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року;
-зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, щомісячної та разової премії), допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів (1,5% військового збору), а також з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
-визнати протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 по 13 грудня 2024 року у належному розмірі;
-зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
-зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 3827,86 грн) за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 13 грудня 2024 року включно в розмірі 244 614,48 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
-визнати протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо неврахування до грошового забезпечення ОСОБА_1 , що використовувалось для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 3827,86 грн;
-зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 3827,86 грн., та провести виплату з урахуванням виплачених сум, а також з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу цивільного захисту в 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, який у спірний період не у повному обсязі нарахував та виплатив йому грошове забезпечення, а саме - без урахування збільшення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Також безпідставно не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.12.2024, та не враховано в одноразову грошову допомогу при звільненні індексацію - різниці грошового забезпечення.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву представник 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області заперечував з приводу задоволення позовних вимог /а.с. 72-85/.
Щодо виплати грошового забезпечення в період з 01.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 представник відповідача зазначав, що постановою №103 (яка набрала законної сили 24.02.2018) до постанови КМУ №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ №704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було змінено пункт 4 Постанови №704, але це не свідчить про відновлення дії пункту 4 Постанови №704 у попередній редакції, та як наслідок не свідчить про виникнення у позивача законних підстав для перерахунку грошового забезпечення.
Стосовно виплати індексації грошового забезпечення, представник відповідача зазначав, що у грудні 2015 позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 964,37 грн., у 2016-2019 роках індексація грошового забезпечення не проводилась, в зв'язку з відсутністю фінансових ресурсів на зазначені цілі у 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області, який фінансується з державного бюджету. У 2020-2024 ОСОБА_1 нараховувалась та сплачувалась індексація грошового забезпечення у відповідності до вимог законодавства.
Щодо позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплачувати індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяць підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, представник відповідача звертав увагу суду, що в зазначеному спірному періоді в позивача змінювався розмір грошового забезпечення, шляхом збільшення розміру щомісячного преміювання, що носить постійний характер.
Стосовно позовних вимог про неврахування до грошового забезпечення ОСОБА_1 в одноразову грошову допомогу при звільненні щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 3827,86 грн, представник відповідача вказував, що індексація це змінна величина, яка не носить постійного характеру та залежить від порогу інфляції на відповідний календарний місяць.
Щодо позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 3827,86 грн. та провести виплату з урахуванням виплачених сум, а також з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів, представник 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Полтавській області наголошував, що індексація не є складовою грошового забезпечення, а компенсаційною виплатою, що нараховується та виплачується відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженою постановою КМУ від 17.07.2003 №1078. А також, індексація грошового забезпечення не є базою для нарахування єдиного внеску, тому не включається до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/120/25 за позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у задоволенні клопотання 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів відмовлено. Повторно витребувано від 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області належним чином засвідчені копії документів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 клопотання представника відповідача про визнання поважними причини пропуску строку подання відзиву та поновлення строку на подання відзиву у справі за позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Поновлено 3 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області строк для подання відзиву на позовну заяву .
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу у 3 державному пожежно-рятувальному загоні (м. Лубни) Головного управління ДСНС України у Полтавській області з 01.02.2014 року (наказ УДСНС України у Полтавській області від 31.01.2014 року №20ос) по 13.12.2024 року (наказ ГУ ДСНС України у Полтавській області від 05.12.2024 року №701-НК/61), що підтверджується довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 05.02.2025 №61-01-1008/61-09 /а.с. 98/.
Відповідно до витягу із наказу Головного управління ДСНС України у Полтавській області ( з особового складу) "Про кадрові питання" від 05.12.2024 №701-НК/61 /а.с. 104/ головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 18 державної пожежно-рятувальної частини (м. Лубни) 3 державного пожежно-рятувального загону (м. Лубни) Головного управління ДСНС України у Полтавській області вирішено звільнити із служби цивільного захисту за підпунктом 2 пунктом 176 (за віком), вважати таким, який здав справи і припинив виконання обов'язків за посадою, знято з усіх видів забезпечення та виключено з кадрів ДСНС, 13 грудня 2024 року.
На адвокатський запит представника позивача, 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області листом від 26.12.2024 №61-47-01.51-203/61-47-01.01 /а.с. 14-15 / повідомив, що за період з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, згідно кошторисних призначень та змін до них, кошти для проведення індексації грошового забезпечення 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області не виділялися. Проінформовано, що при розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , у 2020-2023 роках, для встановлення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням для осіб рядового і начальницького складу був застосований розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2023 року, щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 по 13 грудня 2024 року у належному розмірі, а також бездіяльність щодо неврахування в одноразову грошову допомогу при звільненні щомісячної індексації -різниці грошового забезпечення в сумі 3827,86 грн., звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Релевантні норми права щодо спірних правовідносин, які стосуються обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 125 Кодексу цивільного захисту населення держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.
Відповідно до пункту 4 постанови №704 (у редакції на дату прийняття) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Так само, приміткою до Додатку 14 до постанови №704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно з пунктами 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У силу пункту 1 розділу IV названої Інструкції особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років у таких розмірах посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; 25 років і більше - 50 відсотків.
Пунктом 1 розділу V згаданої Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.
За змістом пункту 1 розділу XVI Інструкції керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отож на момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв'язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: “ 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. ». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.
Проте, ще до ухвалення зазначеної постанови Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.
Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Постановою КМУ № 481 від 12.05.2023, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Релевантні норми права щодо спірних правовідносин, які стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 по 13 грудня 2024 року
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За приписами статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-XII).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абз. 1).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абз. 2).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абз. 3).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абз. 4).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз. 5).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абз. 6).
Постановою КМУ від 28.01.2018 № 141, яка набрала чинності 15.03.2018, внесено зміни до Порядку № 1078, відповідно до яких, зокрема, у пункті 5: 1) абзац перший викладено в такій редакції: 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.; абзац третій викладено в такій редакції: Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.; абзац шостий викладено в такій редакції: До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Виходячи із положень пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік .
Згідно з абзацом 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022, зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Висновки суду щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
Системний аналіз викладених норм законодавства свідчить, що до спірних правовідносин з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22, від 23 травня 2023 року у справі № 380/22021/21, від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21 та інших.
При цьому суд враховує, що у цих та інших постановах Верховного Суду підтримано правовий висновок, згідно з яким з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 28 лютого 2023 року у справі №380/18850/21, від 06 квітня 2023 року у справі №380/10075/21.
Суд акцентує увагу на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому суд зважає на те, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, натомість з 01.01.2020 не відповідали акту вищої юридичної сили.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 29.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Судом встановлено, що виплата грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту, в тому числі позивача, у спірний період здійснювалася виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року - 1762 грн, що підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Разом з тим, беручи до уваги викладені вище норми права та висновки Верховного Суду, посадовий оклад ОСОБА_1 та його оклад за військовим званням з 29.01.2020 до 19.05.2023 мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»), що своєю чергою призвело до неправильного обчислення усіх складових грошового забезпечення (зокрема, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, тощо), розмір яких залежав від розміру посадового окладу.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням визначення посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, зобов'язавши 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (у т.ч., посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної та разової премії, надбавки за кваліфікацію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Отже, відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Водночас суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2020 по 28.01.2020, оскільки підстави для перерахунку грошового забезпечення виникли з 29.01.2020 - дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
Відповідні висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, наведеною, зокрема, у постановах від 25.04.2024 у справі №240/16735/21 та від 05.06.2024 у справі №420/18318/23.
Висновки суду щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 по 13 грудня 2024 року у належному розмірі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що у грудні 2015 року позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 967,37 грн., що підтверджується довідкою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 31.12.2022 року та за період з 01.01.2024 року по 13.12.2024 року /а.с. 48/ та довідкою про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 13 грудня 2024 року, із зазначенням усіх його складових /а.с. 48 зворотній бік-49/.
За період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, про що свідчить довідка про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 31.12.2022 року та за період з 01.01.2024 року по 13.12.2024 року /а.с. 48/ та довідка про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 13 грудня 2024 року, із зазначенням усіх його складових /а.с. 48 зворотній бік-49/.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації, оскільки вказані обставини не є підставою для позбавлення права позивача на отримання індексації грошового забезпечення.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд наголошує, що у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, відсутність бюджетних коштів для виплати індексації жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17, від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.
Суд враховує, що з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
За змістом пояснюючої записки до проєкту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції). Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Разом з тим, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013).
Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22.
Доказів розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за грудень 2015 року, а також з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року, відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, не нарахувавши та не виплативши позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року, допустила протиправну бездіяльність.
Таким чином, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації та зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Надаючи оцінку діям 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 13.12.2024, суд виходить з такого.
Із довідки про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 31.12.2022 року та за період з 01.01.2024 року по 13.12.2024 року /а.с. 48/ та довідки про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 13 грудня 2024 року, із зазначенням усіх його складових /а.с. 48 зворотній бік-49/ слідує наступне:
-з березня 2018 року по грудень 2019 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась.
-з січня 2020 по грудень 2022 року індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась.
Суд враховує, що схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.
Отже, від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
Відтак нарахування й виплата поточної індексації з 1 березня 2018 року мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів березень 2018 року, а індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і фактично з грудня 2018 року у військовослужбовців з'явилося право на індексацію грошового забезпечення.
Разом з тим, необхідно враховувати, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Із довідки про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 13 грудня 2024 року, із зазначенням усіх його складових /а.с. 48 зворотній бік-49/ слідує, що грошове забезпечення позивача за березень 2018 року склало 9694,89 грн., а за лютий 2018 року 9059,60 грн., при цьому посадовий оклад у березні 2018 року (2730 грн.) підвищився у порівнянні з посадовим окладом у лютому 2018 року (565 грн.). Отже, розмір підвищення доходу становив 635,29 грн. (9694,89 грн. - 9059,60 грн.).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 635,29 грн. = 3827,86 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві у розмірі 3827,86 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Суд нагадує, що умовою нарахування та виплати індексації - різниці відповідно до абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078 визначено незмінність тарифних ставок (окладів).
Суд вище вже зазначав, що 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, якою вніс зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14" (пункт 6 постанови №103).
Постанова №103 набула чинності 24.02.2018.
Постанова №704 набрала чинності 01.03.2018 та з цієї дати особам цивільного захисту населення посадовий оклад розраховувався з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, у розмірі 1762,00 грн.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови №704.
Суд, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постановах від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, від 28.02.2023 у справі №380/18850/21, від 23.05.2023 у справі №380/22021/21, від 27.07.2023 у справі №420/14418/22, від 25.04.2024 у справі №240/16735/21та ін, вище дійшов висновку, що з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, що до того ж залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022) відновили дію положення пункту 4 постанови №704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок його грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, з урахуванням, зокрема, розмірів посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.
У статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у 2022 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становив 2481 гривня.
За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Отож з 29.01.2020 має місце зміна посадового окладу осіб цивільного захисту населення внаслідок зміни розрахункової величини для його обчислення - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня відповідного календарного року.
Зміна розміру посадового окладу позивача зумовлює необхідність визначення права на отримання індексації - різниці грошового забезпечення з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.
Відповідно, доводи позивача про необхідність виплати індексації -різниці у сумі 3827,86 грн за період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.12.2024 суд відхиляє, оскільки такий розрахунок проведений без урахування зміни посадового окладу позивача з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 внаслідок підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є розрахунковою величиною для обчислення розміру посадового окладу.
Тож, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, суд вважає за необхідне з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи із щомісячної фіксованої індексації у розмірі 3827,86 грн з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
Водночас, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в обраний позивачем спосіб за період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.12.2024 немає, оскільки у ході судового розгляду справи встановлено факт підвищення з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 розміру посадового окладу позивача.
При цьому суд також зауважує, що до моменту проведення 3 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області перерахунку розміру грошового забезпечення позивача з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на виконання рішення суду у цій справі відсутні підстави для визначення права ОСОБА_1 на отримання індексації - різниці з урахуванням підвищеного посадового окладу, оскільки обов'язок з проведення розрахунку грошового забезпечення покладено на відповідача - 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
Отож у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації - різниці грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.12.2024 у щомісячному розмірі 3827,86 грн, як про те просив позивач, суд відмовляє.
Водночас, такий висновок суду не стосується питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації - різниці грошового забезпечення після 29.01.2020, оскільки реалізація такого права безпосередньо пов'язана з перерахунком розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, що має бути проведений на виконання рішення суду у цій справі.
Без перерахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є базою обчислення посадового окладу, неможливо визначити наявність чи відсутність у позивача права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.
Крім того, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплати індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 13 грудня 2024 року в розмірі - 244614,48 грн, задоволенню не підлягають як передчасні, оскільки як зазначалось судом раніше, наразі неможливо визначити наявність чи відсутність у позивача права на отримання індексації - різниці грошового забезпечення.
Висновки суду стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо неврахування до грошового забезпечення ОСОБА_1 , що використовувалось для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 3827,86 грн та похідних вимог.
Суд, спираючись на вищенаведені висновки про помилковість доводів представника позивача щодо недоплати йому суми індексації - різниці грошового забезпечення після 29.01.2020 з розрахунку посадового окладу станом на 01.03.2018, відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 3827,86 грн.
При цьому суд, не заперечуючи загалом права позивача на врахування суми індексації - різниці грошового забезпечення під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, зауважує, що саме право позивача на отримання індексації - різниці грошового забезпечення в місяці звільнення зі служби в органах цивільного захисту населення (грудень 2024 року), а також визначення її розміру, перебуває у прямій залежності від виконання відповідачем рішення суду в цій справі в частині перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Лише після проведення відповідного перерахунку розміру грошового забезпечення позивача (зокрема, посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 1 січня відповідного календарного року), можливо буде визначити як наявність права позивача на отримання індексації - різниці грошового забезпечення станом на грудень 2024 року, так і її розмір (у разі наявності права).
З приводу позовних вимог щодо нарахування та виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу /надалі Порядок №44/.
Відповідно до пунктів 2 - 6 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
У постанові від 22 червня 2018 року у справі №812/1048/17 Верховний Суд зазначив, що доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус особи рядового і начальницького складу ОВС є необґрунтованими, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача. Також суд вказав, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Крім того, у постанові від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16 з приводу вимог щодо виплати грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Таким чином, після набрання рішенням суду у цій справі законної сили у процесі його виконання на відповідача, як податкового агента, законом покладено обов'язок утримати відповідні суми податків та зборів з одночасною компенсацією відповідної суми позивачу.
У цьому контексті право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання.
Тож у суду наразі відсутні підстави зобов'язувати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію, оскільки відповідний обов'язок виникає у момент здійснення виплати, тобто у майбутньому.
Таким чином, відповідна вимога є передчасною, у її задоволенні слід відмовити.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Стосовно доводів представника відповідача у відзиві на позовну заяву про наявність підстав для залишення позову без розгляду, суд виходить з такого.
В обґрунтування відповідних доводів представником відповідача зазначено, що позивач 06.01.2025 року звернувся до суду із позовом з різними позовними вимогами за період з 01.12.2015, при цьому про належні до виплати, але не виплачені роботодавцем суми грошового забезпечення, позивач повинен був дізнатися після отримання грошового забезпечення за відповідний місяць, з 2015 року. Однак з цим позовом заявник звернувся до суду лише у січні 2025 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Суд бере до уваги, що відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Відтак з урахуванням пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Отже, з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні .
Суд зазначає, що порушення права позивача на отримання грошового забезпечення у належному розмірі є триваючим, розпочалось 01.12.2015 та не було усунутим до моменту звільнення ОСОБА_1 .
Відтак спір у цій справі стосується виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, для звернення до суду з яким встановлено тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні
Відповідно до витягу із наказу Головного управління ДСНС України у Полтавській області (з особового складу) "Про кадрові питання" від 05.12.2024 №701-НК/61 ОСОБА_1 виключено з кадрів ДСНС 13 грудня 2024 року.
З цим позовом позивач звернувся до суду 06.01.2025, тобто в межах тримісячного строку з дня звільнення.
Таким чином суд відхиляє твердження представника відповідача про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (ідентифікаційний код 37969918, вул. Ярослава Мудрого, буд. 27/2, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37969918) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням визначення посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (у т.ч., посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної та разової премії, надбавки за кваліфікацію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації.
Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи із щомісячної фіксованої індексації у розмірі 3827,86 грн з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол