Справа № 420/32241/25
29 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 22.09.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо встановлення особливостей нарахування пенсії позивачу: «не підлягає МП, призначена за рішенням суду у твердому розмірі з 22.10.2019 довічно», непроведення на загальних підставах поточних масових перерахунків та індексації пенсії, невиплату підвищення до пенсії 25% за пізніший вихід на пенсію, починаючи з 22.10.2019 року, компенсаційних виплат до пенсії залежно від віку позивача, компенсації втрати частини доходів за затримку строків виплати пенсії з 22.10.2019 року;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести, починаючи з 22.10.2019 року, перерахунок / індексацію та виплачувати позивачу пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням загального трудового стажу та довідок про заробітну плату за період роботи з 1975 по 1993 роки, виданих державним унітарним підприємством «Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе» від 04.04.2019 року № 380, № 381, № 382, № 383, № 384, з підвищенням до пенсії 25% за більш пізній вихід на пенсію, компенсаційними виплатами до пенсії залежно від віку позивача, компенсацією втрати частини доходів за затримку строків виплати пенсії за період з 22.10.2019 року по день виплати заборгованості по пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Відтак, позивачу у позовній заяві необхідно зазначити актуальну адресу відповідача, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
На теперішній час практика Верховного Суду з вказаного процесуального питання є сталою та підтримується в інших постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 08.08.2024 у справі № 460/19702/23, від 22.10.2024 у справі № 520/37664/23.
З огляду на вказані висновки Верховного Суду пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Як зазначалось вище, предметом оскарження у даній справі з поміж іншого є бездіяльність/дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо непроведення на загальних підставах поточних масових перерахунків та індексації пенсії, невиплати підвищення до пенсії 25% за пізніший вихід на пенсію, починаючи з 22.10.2019.
При цьому підставою звернення до суду з даним позовом є лист-відмова ГУ ПФУ в Херсонській області від 10.11.2022 та від 09.12.2022.
За висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Оскільки позивач фактично оскаржує дії/бездіяльність відповідача щодо непроведення на загальних підставах поточних масових перерахунків та індексації пенсії, невиплати підвищення до пенсії 25% за пізніший вихід на пенсію, який охоплює період з починаючи з 22.10.2019, в той час як з позовом звернувся 20.09.2025, то встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк щодо позовних вимог є пропущеним.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом встановлено, що представником позивача разом з позовом надано до суду заяву про поновлення строку, якою звертає увагу на те, що на виконання судового рішення у справі №540/3647/21 позивачу призначено пенсію за віком з 22.10.2019, однак виплачується у невстановленому розмірі, позивач похилого віку, яка постійно проживає за кордоном, обмежена в отримання інформації про рішення, на підставі яких було здійснено призначення пенсії або був проведений її перерахунок; з яких складових воно складається, як обчислено і на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок пенсії та її складових. Пенсійний орган не повідомляв позивачу своєчасно доступним чином дані про нарахування та виплату пенсії, тим самим свідомо залишаючи позивача в невіданні щодо порядку розрахунку розміру пенсії. Покликаючись на практику Верховного Суду наведену у постановах від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а та від 06.02.2025 № 990/29/2 представник позивача зазначає, що відновлення виплати пенсії повинно проводитися без обмеження будь-яким терміном. Крім того вважає, що незнання факту порушення прав, у зв'язку з тривалим проживанням за кордоном, відсутність будь-яких навичок користування персональним комп'ютером, відсутність доступу до інформаційних комп'ютерних мереж, є поважними причинами пропуску строку для звернення до суду.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача щодо поважність причин пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, то судовий захист порушених пенсійних прав позивачки здійснювався в декількох адміністративних справ, зокрема,
- рішенням Херсонського адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №540/2665/19 (ЄДРСР 87554228) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду;
- рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 540/3647/21, зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області нарахувати та виплачувати позивачу, починаючи з 22.10.2019 року, пенсію за віком, як непрацюючому пенсіонеру, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи з 1975 по 1993 роки, виданих унітарним підприємством «Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе «від 04.04.2019 року № 380, № 381, № 382, № 383, № 384, з виплатою компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 22.10.2019 року по 05.06.2021 року.
При цьому, з листів ГУ ПФУ в Херсонській області № 5458-4975/год-02/8-2100/22 від 10.11.2022 та № 5727-5079/год-02/8-2100/22 від 09.12.2022 в яких повідомлено, що враховуючи те, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року не містить зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону 1058 (тобто на майбутнє), підстави для проведення будь-яких перерахунків за зазначеною статтею відсутні. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством, виконано всі необхідні дії для виконання рішення суду, а саме: проведено перерахунок пенсії по вашій пенсійній справі за період з 22.10.2019 по 31.01.2022, також проведено виплату боргу (період з 22.10.2019 по 31.01.2022) у сумі 12783,22 грн.
Отже, отримавши у листопаді-грудні 2022 року нараховані пенсійні виплати за період з 22.10.2019 по 31.01.2022 та в подальшому отримуючи пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, останній протягом розумного строку не вчинив будь-які дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати, перерахунку тощо.
При цьому, 02 та 11 листопада 2022 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області за отриманням інформації щодо перерахунку розміру нарахованих пенсійних виплат, починаючи з 22.10.2019.
Щодо покликання представника позивача на судову практику Верховного Суду з означених питань, то суд зауважує, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа №755/10947/17), суди під час вирішення процесуальних питань в тотожних спорах мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Щодо покликання представника позивача на похилий вік позивачки та проживання її за кордоном, то вказані обставини не є безумовною підставою для визнання їх, як поважними причинами строку звернення до суду, з огляду на тривалість строку, який пропущений.
Підсумовуючи вказане та враховуючи, що представник позивача не вказує обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду щодо спірних питань, які охоплюють в період починаючи з 22.10.2019, та не надав доказів на підтвердження таких обставин, то суд пропонує вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
Представником позивача заявлено вимогу немайнового характеру, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн із застосовуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто 968,96 грн.
Доказів на підтвердження сплати судового збору суду не надано, проте до позовної заяви додане клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
У вказаному клопотанні зазначено, що ОСОБА_2 є жінкою похилого віку, не має доходів, перебуває у важкому майновому стані, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Проте документи на підтвердження, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має інших доходів до суду не надано. Так, представником позивача в позовній заяві зазначено, що з 19.03.2000 ОСОБА_1 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де позивач вже тривалий час проживає, а відтак може мати там джерела доходів.
Закон України «Про судовий збір» не містить норми про те, що розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік стосується лише доходу, який отриманий на території України.
Представником позивача не надано доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан ОСОБА_2 , у т.ч. і з урахуванням доходів, отриманих у державі Ізраїль, перешкоджає сплаті судового збору за подання адміністративного позову у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу, що не надання інформації про доходи позивача не надасть можливості суду обґрунтовано та виважено здійснити оцінку майнового стану позивача для прийняття рішення про звільнення їх від сплати судового збору.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд акцентував, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
Отже, зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору з належними доказами майнового стану позивача, або документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, у якій має бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;
- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду;
- клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору з належними доказами майнового стану позивача, або документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА