про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2025 р. справа № 400/9929/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 01.06.2023 року та компенсації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням з 30.01.2020 року по 30.12.2020 року, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням з 01.01.2021 року по 30.12.2021 року, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням з 01.01.2022 року по 30.12.2022 року, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням з 01.01.2023 року по 01.06.2023 року, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити які саме дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушили її права, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
В абзаці першому позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 01.06.2023 року та компенсації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.
При цьому, з матеріалів позову та пункту шостого позовних вимог вбачається, що позивач просить здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.
Таким чином, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення), не відповідає змісту позовних вимог, оскільки у пункті першому позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно привести пункт перший позовних вимог у відповідність до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та просить суд визнати протиправними дії відповідача, зокрема, щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 01.06.2023 року без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Частина 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції до 19.07.2022 року передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року № 2352-IX внесено зміни до ст. 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року № 2352-IX набрав чинності з 19.07.2022 року.
Отже, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду з даним позовом суд обраховує з 19.07.2022 року щодо частини позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 01.06.2023 року.
Позивач подав позов до суду 16.09.2025 року, а отже з пропуском трьохмісячного строку звернення.
Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо частини позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 01.06.2023 року, позивач не подав.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 наголосив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Також Верховний Суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі щодо частини позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 01.06.2023 року, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення з наданням доказів на підтвердження цих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- позовну заяву (для суду та відповідача), в якій привести пункт перший позовних вимог у відповідність до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо частини позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 01.06.2023 року із зазначенням підстав для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження цих підстав.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя А. О. Мороз