26 вересня 2025 рокусправа № 640/34843/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 23.09.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 23.09.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 цю справу прийнято до провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, відмовив йому у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. При цьому, як зауважує позивач, його стаж підтверджується і записами у трудовій книжці. Просить позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, якому проти позову заперечив з тих підстав, що рішенням відмовлено у підтвердженні стажу ОСОБА_1 роботи з 13.07.1992 по 20.04.1999 електрозварником на ВАТ «Дунайський цукровий завод», що припинений у зв'язку з визнанням юридичної особи банкрутом, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, за нормами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки професія (посада) електрозварник Списками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, не передбачена. Крім того, зазначає, що в адміністративному позові позивач не просить скасувати рішення Комісії № 54 від 27.08.2021 , яким відмовлено у підтверджені для зарахування стажу , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2. Просить у позові відмовити.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 по досягненню 55-річного віку, встановленого ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, і з заявою встановленого зразка та необхідними документами за призначенням пенсії на пільгових умовах.
Для підтвердження наявного пільгового стажу позивачем були надані документи: копія трудової книжки; копія диплому; копія військового квитка; пільгова довідка від 02.09.2021 року № 2021-02-09/2633/052; картка форми Т-2; копія довідки з державної служби статистики від 30.08.2021 року; копія архівної довідки від 09.07.2021 року.
20.08.2021 до відповідача надійшли матеріали про підтвердження стажу позивача для призначення пенсії на пільгових умовах.
Листом ГУ ПФ України у м. Києві від 30.08.2021 позивачу повідомлено про те, що Рішенням комісії №54 від 27.08.2021 підтверджений стаж роботи з 96.02.1987 до 08.02.1988 електрозварником; до пільгового стажу позивача на пільговій посаді не зараховано період з 13.07.1992 до 20.04.1999, оскільки професія (посада) електрозварник Списками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, не передбачена.
Рішенням ГУ ПФ України у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 29.09.2021 №262240012162 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Позивач цього рішення не оскаржує.
Отже, підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу стало не зарахування до пільгового стажу всієї роботи позивача на пільговій посаді.
Позивач вважаючи, що його право на призначення пенсії протиправно порушили, тому звернутвся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Суд зауважує, що з огляду на предмет спору та зміст спірних правовідносин, ключовим питанням у цій справі є набуття позивачем пільгового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та, як наслідок, набуття права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01.04.1992 набув чинності Закон України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі також Закон № 1788-XII).
З 01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі також Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно зі статтею 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією з урахуванням результатів атестації робочих місць, на відповідних роботах.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтверджень документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Суд встановив, що у спірний період (13.07.1992-20.04.1999) відповідно до записів трудової книжки позивач працював електрозварником ІV розряду на Лучанському цукровому заводі.
До цього часу позивач навчався в середньому професійно-технічному училищу № 7 за професією слюсар-сантехнік, газозварник з 01.09.1981 до 16.07.1984; з 29.10.1984 до 29.10 1986 проходив службу в Радянській армії.
З 06.02.1987 до 08.02.1988 працював електрозварником ІІ розряду на Лучанському цукровому заводі. Саме цей період роботи відповідач, Рішенням №54 від 27.08.2021 підтвердив позивачу як пільговий стаж.
У спірних періодах роботи позивача (13.07.1992-20.04.1999) діяли Список № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, та Список № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Зазначені списки у відповідних розділах передбачали професію «електрозварника ручного зварювання» як таку, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Разом з тим у трудовій книжці позивача вказано, що позивач працював «електрозварником».
Відтак, суд погоджується з твердженнями відповідача, що відсутність професії «електрозварника» у Списку № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 та Списку № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 є підставою для не зарахування стажу позивача за цією професією до пільгового.
Крім того, поза увагою суду не може залишитися відсутність інформації про атестацію робочого місця, за роботою, яку виконував позивач.
Такої інформації нема ні в трудовій книжці позивача, ні в архівній довідці №385/05-08 від 09.07.2021, №384/05-08 від 09.07.2021, №383/05-08 від 09.07.2021, ані в архівному витягу №381/05-08 від 09.07.2021.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби та часу навчання в СПТУ, суд зазначає, що про такі йдеться у рішенні ГУ ПФ України у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 29.09.2021 №262240012162. Однак означене рішення не є предметом спору у цій справі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у позові слід відмовити повністю.
Судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
вирішив:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судовий збір покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.09.2025.
Суддя Лунь З.І.