справа №380/19441/25
з питань забезпечення позову
29 вересня 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позову у справі № 380/19441/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 міський голова Львівської міської ради, Управління охорони здоров'я Львівської міської ради, Комунальне підприємство « 1-ша міська поліклініка м. Львова», про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 міський голова Львівської міської ради, Управління охорони здоров'я Львівської міської ради, Комунальне підприємство « 1-ша міська поліклініка м. Львова», в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської міської ради від 06.03.2025 № 6086 «Про реорганізацію КП « 1-шої міської поліклініки м. Львова»;
- заборонити Львівській міській ради та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації оскарженого рішення від 06.03.2025 № 6086 «Про реорганізацію КНП « 1-шої міської поліклініки м. Львова» до набрання рішення суду законної сили.
Також 26.09.2025 позивачкою подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- зупинити дію рішення Львівської міської ради від 06.03.2025 № 6086 «Про реорганізацію КНП « 1-шої міської поліклініки м. Львова» до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборонити Львівській міській ради, міському голові Садовому А.І. та іншим посадовим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з реалізацією зазначеного рішення, зокрема відчуження, передача, продаж чи будь яке інше розпорядження майном КНП « 1-шої міської поліклініки м. Львова»;
- Накласти арешт на будівлю КНП « 1-шої міської поліклініки м. Львова», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Руська, 20, з метою недопущення відчуження або передачі цього об'єкта до остаточного вирішення спору судом.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що реорганізація КНП «1-шої міської поліклініки м. Львова» вже розпочата: відбувається вивезення обладнання, зокрема рентген-апарату, скорочення персоналу та підготовка до передачі майна. У разі завершення реорганізації відновити первісний стан буде неможливо навіть у випадку задоволення позову.
Поліклініка забезпечує медичною допомогою велику кількість мешканців Львова, включно з людьми похилого віку, особами з інвалідністю та соціально вразливими групами. Її ліквідація чи реорганізація може обмежити доступність гарантованої Конституцією медичної допомоги.
У разі передачі чи розпорядження майном закладу існує загроза втрати медичного архіву, обладнання та переривання лікування пацієнтів.
Такі наслідки є незворотними і не можуть бути компенсовані навіть після можливого скасування рішення ради.
Реорганізація поліклініки викликає суспільну напругу та протести мешканців, що підтверджується петиціями та зверненнями громадян.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення чи навіть унеможливлення відновлення порушених прав.
При постановленні ухвали суд виходить з наступного:
Згідно із ст. 150 КАС України:
1. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно із ст. 151 КАС України:
1. Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
2. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно із 154 КАС України:
1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
2. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
3. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
4. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
5. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
6. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
7. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
8. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
9. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Позивачка в обґрунтування обставин, про які нею зазначено щодо забезпечення позову, не надала належних та допустимих доказів, що унеможливлює надання їм оцінки судом та встановлення наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність відповідача є очевидно протиправними.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Отже, на такій стадії суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій відповідачів, оскільки заявником не надано належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Інших доводів на підтвердження необхідності застосування заходів забезпечення позову позивачка не зазначила.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача/заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу/заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд звертає увагу на те, що заявником не було наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відтак, судом з матеріалів справи не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, отже, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
За таких обставин заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд , -
В задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення позову від 26.09.2025 (зазначених, як і в позові так і в окремій заяві) - відмовити.
Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвалу складено в повному обсязі 29.09.2025.
Суддя Гавдик З.В.