29 вересня 2025 рокусправа № 380/14611/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2025 №UA209000/2025/900338/2 та від 18.06.2025 №UA209000/2025/900380/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митний орган не обґрунтував свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Також зауважує, що оскаржувані рішення не містять передбачених ст. 55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оспорюваних рішеннях, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданих митних деклараціях і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Тому, як стверджує позивач, спірні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 22.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що спірні рішення є обґрунтованими та правомірними. Вказує, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Відповідач вважає, що виявлені розбіжності цілком підставні. З урахуванням наведеного, у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару. З позиції відповідача, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю. Зазначає, що відповідач допускає вільне трактування статті 54 МК України, а саме частково цитує положення пункту 2 частини 5 вказаної статті, залишаючи поза увагою те, що митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 вказаного Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості лише у випадках, встановлених МК України. Також представник позивача звертає увагу на те, що судова практика Верховного Суду у 2018-2024 роках базується на позиції про безпідставність коригування митної вартості при ввезенні товарів на митну територію України, у разі відсутності визначених у частині 3 статті 53 МК України випадків, під час здійснення контролю документів щодо імпортованих товарів. Вказує, що надані відповідачем митні декларації, які слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, містять безліч розбіжностей, що у свою чергу свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримувалась чинного законодавства та здійснила коригування безпідставно.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та компанією «Zhejiang Lijiujia Sports Equipment Co., Ltd», Китай, в особі генерального менеджера Sofiya Dong, що діє на підставі Статуту, 12.08.2024 було укладено Контракт №1208/2024 предметом якого є зобов'язання Продавця продавати, а покупця купувати і оплачувати товар, інвентар для спорту та фізкультури-бігові доріжки, виробництво компанії Zhejiang Lijiujia Sports Equipment Co., Ltd.
Для митного оформлення товару, придбаного на умовах Контракту, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №S/202501KS від 24.03.2025 р. покупець придбав у продавця товар вартістю 19 529,1 доларів США.
02.06.2025 р. позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209170047119U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - бігова доріжка; тов. №2 - електродвигуни для електричної бігової доріжки; тов. №4 - бігове полотно для бігових доріжок; тов. 6 - ремень гумовий для передачі обертання від двигуна до валу бігової доріжки; тов. №7 - вал обертання бігового полотна).
Разом із митною декларацією, декларантом (позивачем) до митного контролю, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору відповідно до Митного кодексу України надано документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зокрема:
Зовнішньоекономічний договір №1208/2024 від 12.08.2024;
Рахунок-проформа №S/202501KS від 04.03.2025;
Рахунок-фактура №S/202501KS від 24.03.2025;
Пакувальний лист №S/202501KS від 24.03.2025;
Коносамент №HYSF2025031622 від 30.03.2025;
Автотранспортна накладна від 18.03.2025;
Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №15 від 08.05.2025;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №7697 від 02.06.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення №00000007675 від 16.04.2025;
Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024;
Заявка на організацію транспортування та експедицію вантажу №00000007675 від 16.04.2025;
Копія митної декларації країни транзиту №25PL322080NSI2EZJ5 від 30.05.2025;
Копія митної декларації країни відправлення №310120250518792893 від 26.03.2025.
Львівська митниця за наслідками опрацювання наданих документів надіслала повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вимогу митниці позивачем було надано: 1) Інвойс №S/202501KS від 04/03/2025; 2) Рахунок фактуру S/202501KS від 04/03/2025; 3) Валютну платіжку №15 від 08/05/2025; 4) Рахунок/Довідку на транспортні витрати 7697 від 02/06/2025; 5) Контракт №1208/2024 від 12/08/2024; 6) Експортну декларація №310120250518792893 від 26/03/2025.
За результатами розгляду поданих документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900338/2 від 02.06.2025, яким скоригував митну вартість та надав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000829, в якій повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900338/2 від 02.06.2025 Львівська митниця вказала, що декларантом (позивачем) невірно проведено розрахунок митної вартості товарів у зв'язку з чим неможливе застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: тов. №1 слугувала МД №UA209230/2025/47221 від 21.05.2025 р. де митна вартість товарів становить 3,7701 дол. США/кг. тов. №2 слугувала МД №UA204060/2025/4267 від 23.05.2025 р. де митна вартість товарів становить 3,46 дол. США/кг. тов. №4 слугувала МД №UA209230/2025/41392 від 05.05.2025 р. де митна вартість товарів становить 1,5635 дол. США/кг. тов. №6 слугувала МД №UA204060/2025/4190 від 21.05.2025 р. де митна вартість товарів становить 2,4199 дол. США/кг. тов. №7 слугувала МД №UA209230/2025/45501 від 16.05.2025 р. де митна вартість товарів становить 2,29 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
З метою випуску товару у вільний обіг на території України позивач (декларант) для завершення митного оформлення подав митну декларацію № 25UA209170047352U6 від 02.06.2025 в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару, сплатив усі митні платежі, які вважає надміру сплаченими.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та компанією «Zhejiang Lingsha Technology Co., Ltd», Китай, в особі генерального менеджера Wenxian Li, що діє на підставі Статуту, д10.04.2025 р. було укладено Контракт №1004/2025 предметом якого є зобов'язання Продавця продавати, а покупця купувати і оплачувати товар, інвентар для спорту та фізкультури-бігові доріжки, виробництво компанії Zhejiang Lingsha Technology Co., Ltd.
Для митного оформлення товару, придбаного на умовах Контракту, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №2502022 від 15.04.2025 р. покупець придбав у продавця товар вартістю 19 251,00 доларів США.
18.06.2025 р. позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209170052425U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - батут; тов. №5 - каркасна труба; тов. №6 - пружина).
Разом із митною декларацією, декларантом (позивачем) до митного контролю, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору відповідно до Митного кодексу України надано документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зокрема:
Зовнішньоекономічний договір №1004/2025 від 10.04.2025;
Рахунок-проформа №2502022 від 10.04.2025;
Рахунок-фактура №2502022 від 15.04.2025;
Пакувальний лист №2502022 від 15.04.2025;
Коносамент №HYSF2025040424 від 15.04.2025;
Автотранспортна накладна б/н від 16.06.2025;
Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №17 від 09.05.2025;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №8639 від 17.06.2025;
Документ що підтверджує вартість перевезення товару №00000007681 від 16.04.2025;
Копія митної декларації країни транзиту №25PL322080NSJHV2M7 від 16.06.2025;
Копія митної декларації країни відправлення №310120250518530380 від 10.04.2025.
Львівська митниця за наслідками опрацювання наданих документів надіслала повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вимогу митниці позивачем було надано: 1) Проформу інвойс 2502022 від 10/04/2025; 2) Інвойс 2502022 від 15.04.2025; 3) Валютну платіжку № 17 від 09.05.2025; 4) Рахунки і довідки на транспортні витрати; 5) Контракт 1004/2025 від 10.04.2025; 6) Договір/заявка на перевезення 00000007681 від 16.04.2025; 7) Експортну декларацію країни відправлення 310120250518530380 від 10.04.2025;
За результатами розгляду поданих документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900380/2 від 18.06.2025, яким скоригував митну вартість та надав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000939, в якій повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900380/2 від 18.06.2025 Львівська митниця вказала, що декларантом (позивачем) невірно проведено розрахунок митної вартості товарів у зв'язку з чим неможливе застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів №1,5,6 слугувала МД №UA209230/2025/48797 від 26.05.2025 р. де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить становить 3,7501 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалось, оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».
З метою випуску товару у вільний обіг на території України позивач (декларант) для завершення митного оформлення подав митну декларацію № 25UA209170052738U4 від 19.06.2025 в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару, сплатив усі митні платежі, які вважає надміру сплаченими.
Позивач вважає, що рішеннями про коригування митної вартості товарів від 02.06.2025 №UA209000/2025/900338/2 та від 18.06.2025 №UA209000/2025/900380/2 порушено його право на вірне визначення контролюючим органом митної вартості імпортованих ним товарів, яке відбулось з часу прийняття оскаржуваних рішень, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд керувався таким.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною третьою ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17).
Частиною другою ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з якими декларант не зобов'язаний доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
За результатами опрацювання наданих декларантом документів відповідач витребував у ФОП ОСОБА_1 додаткові документи, зокрема, всі документи, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 МК України, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідна вимога не містить.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу наданий пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Для підтвердження митної вартості товару декларант по митній декларації №25UA209170047119U7 від 02.06.2025 р. надав Зовнішньоекономічний договір №1208/2024 від 12.08.2024; Рахунок-проформу №S/202501KS від 04.03.2025; Рахунок-фактуру №S/202501KS від 24.03.2025; Пакувальний лист №S/202501KS від 24.03.2025; Коносамент №HYSF2025031622 від 30.03.2025; Автотранспортну накладну від 18.03.2025; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №15 від 08.05.2025; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №7697 від 02.06.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення №00000007675 від 16.04.2025; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024; Заявку на організацію транспортування та експедицію вантажу №00000007675 від 16.04.2025; Копію митної декларації країни транзиту №25PL322080NSI2EZJ5 від 30.05.2025; Копію митної декларації країни відправлення №310120250518792893 від 26.03.2025.
Для підтвердження митної вартості товару декларант по митній декларації №25UA209170052425U0 від 18.06.2025 р. надав Зовнішньоекономічний договір №1004/2025 від 10.04.2025; Рахунок-проформу №2502022 від 10.04.2025; Рахунок-фактуру №2502022 від 15.04.2025; Пакувальний лист №2502022 від 15.04.2025; Коносамент №HYSF2025040424 від 15.04.2025; Автотранспортну накладну б/н від 16.06.2025; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №17 від 09.05.2025; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №8639 від 17.06.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №00000007681 від 16.04.2025; Копію митної декларації країни транзиту №25PL322080NSJHV2M7 від 16.06.2025; Копію митної декларації країни відправлення №310120250518530380 від 10.04.2025.
Позивач надав й додаткові документи до вказаних митних декларацій, проте митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами проведеної консультації митний орган прийняв рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2025 №UA209000/2025/900338/2 відповідач вказав:
«… відповідно до п.1.2 Контракту №1208/2024 від 12.08.2024 р., найменування, кількість, загальна ціна та ціна за одиницю товару зазначається в інвойсах на кожну окремо партію товару, які являються невід'ємною частиною даного Контракту. Відповідно до п.п. 12.1 всі зміни та доповнення до цього Контракту дійсні лише у випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані обома Сторонами. Враховуючи вищевикладене, інвойсом погоджуються істотні умови Контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід'ємною частиною Контракту, а відтак додатком до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину Контракту, що відповідає умовам Контракту. Наданий до митного оформлення комерційний інвойс S/202501KS від 24.03.2025 р. підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису та печатки Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- у наданому до митного оформлення рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №7697 від 02.06.2025 р. міститься посилання на Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024р., згідно якого надавачем транспортно-експедиційних послуг виступає ТОВ «Євро Форвардінг». Відповідно до розділу 4 вищевказаного Договору, клієнт оплачує при перевезенні морським транспортом, платежі за послуги з перевезення протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Однак, будь-які банківські платіжні документи які підтверджують факт оплати таких послуг декларантом до митного оформлення не надано.
Також, слід зазначити, що у гр. 16 та гр.23 наданої до митного оформлення CMR б/н від 30.05.2025 року наявні штампи перевізника «Trans4ua» LTD. Документи, які визначають договірні відносини з «Trans4ua» LTD відсутні. Враховуючи вищевикладене, у митного органу відсутня можливість провести перевірку числових значень складових митної вартості в частині отриманих транспортно-експедиційних послуг;
- митна декларація країни відправлення від 26.03.2025 р. за №310120250518792893 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка вийняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни...».
Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 18.06.2025 №UA209000/2025/900380/2 відповідач вказав:
«… відповідно до п.1.2 Контракту №1004/2025 від 10.04.2025 р., найменування, кількість, загальна ціна та ціна за одиницю товару зазначається в інвойсах на кожну окремо партію товару, які являються невід'ємною частиною даного Контракту. Відповідно до п.п. 12.1 всі зміни та доповнення до цього Контракту дійсні лише у випадку, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані обома Сторонами. Враховуючи вищевикладене, інвойсом погоджуються істотні умови Контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід'ємною частиною Контракту, а відтак додатком до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину Контракту, що відповідає умовам Контракту. Наданий до митного оформлення комерційний інвойс №2502022 від 15.04.2025 р. підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису та печатки Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- у наданому до митного оформлення рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №8639 від 17.06.2025 р., що складений ТОВ «Євро Форвардінг», міститься посилання на Договір від 08.04.2024 р. за №ГВ08042024. До митного оформлення також надано заявку на організацію транспортування та експедицію вантажу Заявка 00000007681 від 16.04.2025 р. у якій також міститься посилання на Договір 08.04.2024 р. за №ГВ08042024. Слід зазначити, що Договір 08.04.2024 р. за №ГВ08042024 до митного оформлення декларантом не надано. Крім того, у гр. 16 та гр.23 наданої до митного оформлення CMR б/н від 16.06.2025 року наявні штампи перевізника PE Anatolii Oleksin. Документи, які визначають договірні відносини з РЕ Anatolii Oleksin та документи, що підтверджують факт надання останнім послуг до митного оформлення декларантом не надано. Враховуючи вищевикладене, у митного органу відсутня можливість провести перевірку числових значень складових митної вартості в частині отриманих транспортно-експедиційних послуг;
- митна декларація країни відправлення №310120250518530380 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Крім того, вищевказаній митній декларації у гр. «торгова країна» та гр. «країна призначення» зазначено POL (Польша), що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції…».
Суд критично оцінює висновки митного органу про те, що надані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зважаючи на таке.
Щодо посилання відповідача на підписання рахунку-фактури обома сторонами.
Суд звертає увагу, що пунктом 1.2. контракту №1208/2024 від 12.08.2024 року не передбачено, що рахунок-фактура вважається погодженим лише в разі підписанні такого документа продавцем та покупцем. У вказаному положенні зазначено лише, що у рахунку-фактурі зазначається найменування, кількість, ціна товару, однак не конкретизується способи їх «узгодження». Вказаний рахунок-фактура містить печатку та підпис уповноваженої особи продавця «Zhejiang Lijiujia Sports Equipment Co., Ltd», Китай.
Пунктом 1.2. контракту №1004/2025 від 10.04.2025 року не передбачено, що рахунок-фактура вважається погодженим лише в разі підписанні такого документа продавцем та покупцем. У вказаному положенні зазначено лише, що у рахунку-фактурі зазначається найменування, кількість, ціна товару, однак не конкретизується способи їх «узгодження». Вказаний рахунок-фактура містить печатку та підпис уповноваженої особи продавця «Zhejiang Lijiujia Sports Equipment Co., Ltd», Китай.
У свою чергу, комерційний інвойс в зовнішньоекономічній діяльності - це документ, який продавець надає покупцю, щоб підтвердити угоду про продаж товарів та відобразити інформацію про них і використовується для митних цілей під час зовнішньоекономічної діяльності (торгівлі).
В законодавстві України не існує затвердженої форми інвойсу. Для прикладу зразок інвойсу вказаний у Рекомендаціях № 6 Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунка - для міжнародної торгівлі", де вказується про необхідність підпису виконавця (тобто продавця, постачальника), натомість про необхідність вказувати підпис покупця нічого не зазначається.
Під час митного оформлення декларантом надано митниці рахунок-фактуру та платіжну інструкцію, а отже такі документи містять всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар були надані. Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.
Щодо транспортно-експедиційних послуг.
Суд вказує, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Судом встановлено, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB, за першою поставкою до митного контролю декларантом позивача було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: №HYSF2025031622 від 30.03.2025; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024; Заявка на організацію транспортування та експедицію вантажу №00000007675 від 16.04.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №7697 від 02.06.2025; Автотранспортна накладна б/н від 18.03.2025; Копія митної декларації країни відправлення №310120250518792893 від 26.03.2025; Копія транзитної декларації №25PL322080NSI2EZJ5 від 30.05.2025.
З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB, за другою поставкою до митного контролю декларантом позивача було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Коносамент №HYSF2025040424 від 15.04.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №8639 від 17.06.2025; Заявка на перевезення №00000007681 від 16.04.2025; Автотранспортна накладна б/н від 16.06.2025; Копія митної декларації країни відправлення №310120250518530380 від 10.04.2025; Копія транзитної декларації №25PL322080NSJHV2M7 від 16.06.2025.
Таким чином, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Крім цього, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До вищевказаної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19. Отже, усі транспорті витрати понесені позивачем були включені до митної вартості та підтверджені документально.
Щодо автотранспортної накладної.
Судом встановлено, що позивачем з ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024. Предметом вказаного договору є надання позивачу транспортно-експедиторське обслуговування. Відповідно ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов'язань перед ФОП ОСОБА_1 . Це і передбачено Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024 р. Таким чином всі транспортні витрати, які поніс ФОП ОСОБА_1 по Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024 р. з ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв'язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».
Суд наголошує, що товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.
Суд бере до уваги як належні та допустимі докази, долучені позивачем Договір транспортної експедиції №0108 від 01.08.2024 та Договір транспортної експедиції №2605 від 26.05.2025, по яких ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» забезпечував транспортування товару позивача.
Щодо митної декларації країни відправлення.
Суд вказує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, декларант не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Надана декларантом митні декларації країни відправлення від 26.03.2025 р. за №310120250518792893 та від 10.04.2025 №310120250518530380 мають форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема QR-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов'язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур.
Зазначення у графі «країна призначення» та «торгова країна» митної декларації країни експорту від 10.04.2025 №310120250518530380 вказано POLAND жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості.
Окрім того, посадова особа митного органу не посилається на чинні норми китайського законодавства, які регламентують порядок заповнення експортної митної декларації та жодним чином не вказує яким чином має заповнюватись митна декларація країни відправлення, а лише наводить свої сумніви та припущення, без належного законодавчого на те обґрунтування.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
Верховний Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.
Висновки відповідача про надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд висновує, що рішення про коригування митної вартості товарів митний орган від 02.06.2025 №UA209000/2025/900338/2 та від 18.06.2025 №UA209000/2025/900380/2 прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
За таких обставин, суд висновує про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 02.06.2025 №UA209000/2025/900338/2 та від 18.06.2025 №UA209000/2025/900380/2.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 5118, 60 грн., такий належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд
1.Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 02.06.2025 №UA209000/2025/900338/2 та від 18.06.2025 №UA209000/2025/900380/2.
3.Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5118 (п'ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна