м. Львів
29 вересня 2025 рокусправа № 380/13585/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 913040141833 від 03.06.2025р. про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 26 травня 2025 року пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії за № 3611 від 26 травня 2025р., довідки № 11-23/17 від 26 травня 2025 року про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 11-23/18 від 26 травня 2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках № 11-23/17 та № 11-23/18 від 26 травня 2025 року, з дати звернення за призначенням пенсії, а саме - з 26 травня 2025 року, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII. Вважає вказану відмову протиправною, тому, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
16.07.2025 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що умови призначення пенсій державним службовцям визначено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб»). Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723 мають особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону 1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 Порядку 622, якщо до набрання чинності Законом 889 не призначалась пенсія відповідно до Закону 3723.
Звертає увагу, що Постановою 622 передбачається затвердження лише однієї форми довідки - для призначення пенсії. До того ж чинне законодавство не передбачає повторного призначення (перепризначення) державним службовцям пенсій, які уже були призначені відповідно до Закону 3723.
З огляду на викладене вважає дії пенсійного органу правомірними, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
22.07.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 відповідно до статті 37 Закону №3723 та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Отже, Головним управлінням, не взято до уваги довідки про заробітну плату, оскільки відповідно до Постанови 622 від 14.09.2016 довідки про заробітну плату видаються виключно при первинному призначенні пенсії Закону України «Про державну службу».
12.08.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
Звертає увагу, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
При цьому, покликання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на те, що ОСОБА_1 вже призначалася пенсія згідно із Законом 3723-ХІІ, як на підставу відмови у призначенні позивачці пенсії є безпідставним, оскільки Закон № 889 визначає інші умови для призначення пенсії.
20.08.2025 від представника відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, аналогічного змісту відзиву на позовну заяву відповідача 2, відповідно до яких просить у задоволенні позову відмовити повністю.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 12.09.2017 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону «Про державну службу», що сторонами не заперечується.
З 01.03.2018 позивач перебуває на обліку отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, що сторонами не заперечується.
26.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, відповідач 1 прийняв рішення № 913040141833 від 03.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії.
Рішення вмотивоване тим, що не взято до уваги довідки про заробітну плату, оскільки відповідно до Постанови 622 від 14.09.2016 довідки про заробітну плату видаються виключно при первинному призначенні пенсії Закону України «Про державну службу».
Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є право особи на переведення на інший вид пенсії за її вибором.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Суд звертає увагу, що стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, певний вік та страховий стаж не є спірними у цій справі.
Крім цього, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
20.07.2024 набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 (далі - Постанова №823), якою внесені зміни до порядку № 622.
Пунктом 4 Порядку № 622 (в редакції Постанови №823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно з п. 4-1 Порядку № 622 для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 27.01.2023 у справі 340/4184/21, відповідно до яких: « 32. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.».
У матеріалах справи наявні довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області за формою, затвердженою Порядком № 622, а саме: довідка № 11-23/17 від 26.05.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка відповідає Додатку 1 до Порядку № 622 та довідка № 11-23/18 від 26.05.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка відповідає Додатку 2 до Порядку № 622. При цьому, на момент звернення із заявою про перерахунок пенсії позивач не займала посаду державної служби.
Отже, вищезазначені довідки, які долучалися позивачем до заяви про перехід на інший вид пенсії, безпідставно не враховані відповідачем.
З огляду на викладене, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону 889-VIII з урахуванням вищезазначених довідок є неправомірною. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 913040141833 від 03.06.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідачів про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 913040141833 від 03.06.2025 про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону 1058, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Суд зазначає, згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Отже переведення позивача з одного виду пенсії на інший необхідно здійснити з дати звернення, тобто 26.05.2025.
Суд враховує практику Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, тобто ГУ ПФ України у Вінницькій області.
Отже, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФ України у Львівській області позивачу необхідно відмовити, оскільки останній не здійснював опрацювання пенсійної справи позивача та не приймав жодних рішень.
За наведених обставин, друга позовна вимога є похідною від першої та підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 26.05.2025 переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області № 11-23/17 від 26.05.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області № 11-23/18 від 26.05.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір необхідно стягнути з ГУ ПФ України у Вінницькій області, оскільки саме ним прийнято оскаржене рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 913040141833 від 03.06.2025.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 26.05.2025 переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області № 11-23/17 від 26.05.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області № 11-23/18 від 26.05.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21028, Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця; ЄДРПОУ 13322403).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).
Повне рішення суду складено 29.09.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна