про повернення позовної заяви
29 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6520/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах в інтересах держави в особі Сектору культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі сектору культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (надалі - позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо не укладання охоронного договору на пам'ятку містобудування, архітектури місцевого значення -Агрономічної школи (мур. 1906 р., 354-Кв.) по вулиці Шкільна (колишня вул. Зарубіна), 10 села Спасове Кропивницького району Кіровоградської області;
- зобов'язати Кам'янецьку селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області укласти з сектором культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області охоронний договір на пам'ятку містобудування, архітектури місцевого значення - Агрономічну школу (мур. 1906 р., 354-Кв.) по вулиці Шкільна (колишня вул. Зарубіна), 10 села Спасове Кропивницького району Кіровоградської області, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, судом встановлено наявність підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Згідно із статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частини третя, четверта статті 53 КАС України визначають, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14 жовтня 2014 р. №1697-VII "Про прокуратуру".
Статтею 2 вищезазначеного Закону визначені функції прокуратури, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Представництво інтересів громадянина або держави в суді прокурором регламентовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
За нормами вказаної статті представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд, аналізуючи вищевикладене, у постанові від 14.11.2024 у справі №160/14510/22 дійшов висновків, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області обґрунтовує тим, що на балансі Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області перебуває пам'ятка архітектури місцевого значення «Агрономічна школа (мур.1906 р.) по вулиці Шкільна, 10 села Спасове Кропивницького району Кіровоградської області, охоронний договір на яку не укладено.
У позовній заяві прокурор зазначив, що суб'єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є сектор культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Зважаючи на його бездіяльність - невжиття заходів щодо зобов'язання балансоутримувача укласти охоронний договір на пам'ятку містобудування, архітектури місцевого значення саме прокурор звертається з цим позовом до суду.
Отже, прокурор ініціював розгляд спору, сторонами якого є Кам'янецька селищна рада та її виконавчий орган.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" Закон України від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III) державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини (ч. 3 ст. 6 Закону №1805-III).
Таким чином, на відповідний орган сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини покладені відповідні функції щодо збереження пам'яток місцевого значення.
За нормами статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до системи місцевого самоврядування входять, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. (ч. 1-1 ст. 11 Закону №280/97-ВР).
Відповідно підпункту 5 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
Підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Згідно з частинами 5 та 6 статті 3 Закону №1805-III виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
Рішенням Новогородківської селищної ради створено виконавчий орган ради у статусі юридичної особи - сектор культури, молоді та спорту Новогородківської селищної ради. У подальшому рішенням Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області №3774 від 15.11.2024 назву змінено на сектор культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Сектор).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 та 1.4 Положення про сектор культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, затверджене рішенням сесії Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області №3774 від 15.11.2024 (далі - Положення), Сектор є виконавчим органом Кам'янецької селищної ради, створюється Кам'янецькою селищною радою, підзвітний і підконтрольний Кам'янецькій селищній раді та її виконавчому комітету, селищному голові, заступнику селищного голови, а з питань здійснення делегованих повноважень підзвітний і підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Сектор у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про культуру», актами профільних Міністерств України, іншими нормативно-правовими актами з питань віднесених до завдань та функцій Сектору, рішеннями Кам'янецької селищної ради і виконавчого комітету, розпорядженнями селищної голови, Положенням про Сектор. Організаційно-правова форма - орган місцевого самоврядування.
Основним завданням Сектору є реалізація державної політики у сфері культури, молоді та спорту, відповідно до визначених галузевих повноважень виконує завдання з контролю за дотриманням законодавства України з питань культури, молоді та спорту.
Повноваження Сектору наведені у розділі ІІІ вказаного Положення.
Завідувач Сектору відповідно до пункту 6.1 Положення призначається та звільняється з посади селищним головою.
Суд звертає увагу, що у даному випадку між представницьким та виконавчим органом місцевого самоврядування не повинно бути суперечності у розумінні інтересів територіальної громади з урахуванням покладених радою на такий орган завдань та повноважень.
При цьому судового порядку оскарження бездіяльності ради за позовом його виконавчого органу не передбачено. Отже, Сектор культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради не має права звертатися до суду з позовом до Кам'янецької селищної ради щодо її бездіяльності, тому є неналежним позивачем у справі.
Зважаючи на те, що такого права не має Сектор, прокурор, який діє в його інтересах, теж не має такого права.
З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви.
Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно повернути Керівнику Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах в інтересах держави в особі Сектору культури, молоді та спорту Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - повернути Керівнику Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 29 вересня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК